На знімку: під час форуму.

— Два дні неподалік Ужгорода у відпочинковому комплексі «Деренівська купіль» тривав масштабний захід як за кількістю учасників, так і за широтою та глибиною порушених питань «Відкрити Закарпаття» — форум ідей та рішень». Це вже другий — перший проводився торік улітку. Чим цей відмінний від попереднього?

— Ми залишилися вірні первинній ідеї «Re:Open Zakarpattia», яка полягає не просто в промоції регіону та країни, а в осмисленні та переосмисленні тем, проблем, викликів, ресурсів, ініціюванні повноцінного дискурсу і публічного діалогу, колективного мозкового штурму.

Саме так, на наше переконання, й вибудовується довіра, згуртованість і готовність до спонтанної та довготривалої взаємодії заради розвитку. Ми фокусуємося на Закарпатті як унікальному мультикультурному українському фронтирі в географічному центрі Європи, який дозволяє будувати ціннісні, логістичні, культурні та інші мости співпраці і порозуміння практично у будь-якому напрямі. Водночас ми не обмежуємося виключно одним регіоном, а намагаємося шукати точки дотику та перетину з іншими українськими мультикультурними фронтирами — такими як Буковина та Бессарабія, які тісно пов’язують Україну з її справжнім цивілізаційним домом — вільною спільною Європою. Власне, у цьому і полягає відмінність між минулорічним і цьогорічним форумом. Особливим фокусом «Re:Open Zakarpattia-2021» є розвиток мультикультурних фронтирів України, соціальної згуртованості, інтеграції та протидії дезінформації.

— Вам вдалося залучити до дискусій надзвичайно багато яскравих особистостей і з України, і з-за кордону — відомих інтелектуалів, управлінців, економістів, українських парламентаріїв, письменників, дипломатів... Будь ласка, перелічіть хоча б найвідоміших персон.

— За первинним задумом ми намагаємося зібрати на форумі всіх, хто ухвалює або впливає на ухвалення рішень, тобто йдеться про локальний, регіональний, національний, транскордонний та міжнародний рівні. Цьогоріч до форуму долучились безпрецедентно потужні спікери, зокрема: Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України; Сюзан Кутор, заступниця директора Місії USAID в Україні; Віола фон Крамон, депутатка Європейського парламенту; Олена Богдан, голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті; Павло Шеремета, міністр економіки і торгівлі України в 2014 році; Лілія Гриневич, міністерка освіти та науки України у 2016—2019 роках; Павло Клімкін, міністр закордонних справ України у 2014—2019 роках; Оксана Забужко, письменниця; Ярослав Грицак, історик та професор Українського католицького університету; Ганна Гопко, голова правління Мережі захисту національних інтересів «АНТС»; Аттіла Демко, керівник центру геополітики в Колегіумі Матіяша Корвінуса (Угорщина); Александр Дулеба, експерт Асоціації словацької зовнішньої політики; Павло Казарін, журналіст і публіцист; Мартон Угрожди, директор Інституту зовнішньої політики і торгівлі при МЗС Угорщини; Іванна Климпуш-Цинцадзе і Роман Грищук, народні депутати України; Сергій Квіт, голова Національного агентства України із забезпечення якості вищої освіти; Олександр Солонтай, експерт Інституту політичної освіти; Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства; Йеннес де Мол, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Нідерландів в Україні; Іштван Ійдярто, Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні; Марек Шафін, Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки в Україні; Радек Матула, Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні та багато інших.

— Тож, у що врешті вилилися такі предметні дискусії? Наскільки влада, як на вас, візьме їх до уваги і використовуватиме в роботі?

— Ми зробимо все від нас належне, аби влада та всі інші стейкхолдери отримали максимум аналітики з форуму; аби ідеї, озвучені на форумі, лягли в основу рішень. Ми не обмежуємося лише двома днями форуму, а працюємо фактично безперервно. Після форуму займаємося систематизацією напрацювань, адвокацією ідей та проектів рішень.

За підсумками минулорічного форуму ми видали книжку ідей та рішень. Плануємо доповнити її новими даними й аналітикою.

— І все-таки конкретно: що дають такі зібрання простому закарпатцеві? Адже щодалі, то переважна частина молодих і здорових краян виїжджає заробляти на прожиття за кордон... Чи надибується, на вашу думку, якийсь вихід, поради владним структурам, коли про наше сьогодення говорять учасники таких інтелектуальних форумів?

— Звісно, украй важко зупинити масову трудову міграцію, і це не тільки проблема України. Але дозвольте навести один приклад. До та після минулорічного форуму ми багато спілкувалися з посольством Нідерландів про Закарпаття, його потреби і виклики. Пан посол Йеннес де Мол особисто відвідав регіон минулоріч і форум цьогоріч. Ба більше, одне з останніх рішень посольства Нідерландів — включити Закарпаття як фокусний регіон грантової програми MATRA. Ця програма якраз і покликана дати більше можливостей для закарпатців залишитися та самореалізуватися вдома. Це історія, яка чітко відображає наші прагнення та цілі.

Ми прагнемо до такої співпраці з іншими зацікавленими сторонами. І саме заради цього й ініціювали цей проект.

— Хоча працюєте за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), але організувати й провести на такому рівні такий захід — справа непроста... Хто допомагав і сприяв?

— Так, справді, вже другий рік поспіль «Re:Open Zakarpattia» реалізується громадським об’єднанням «Інститут Центральноєвропейської стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що дає змогу втілити задумане на засадах відкритості, об’єктивності та незалежності.

Водночас цьогоріч нам вдалося також залучити у вигляді інституційних партнерів та донорів соціально відповідальний закарпатський бізнес. Для нас — це велика відповідальність, а також приклад, про який хочеться розповідати всім для наслідування та підтримки. Це бізнес без шлейфів і ціннісно близький до нас.

— Які намітки на далі, не плануєте взяти до розгляду одну-дві гострі проблеми й надавати певні поради владі — як центральній, так і регіональній?

— Ми вже анонсували дати третього форуму: це — 4—5 листопада 2022 року. Ми не могли інакше, адже на Закарпатті все хороше роблять щонайменше до тричі.

До того часу фактично увесь рік будемо напрацьовувати аналітику і проекти рішень, пропонувати їх владі різного рівня, адвокатувати теми та рішення, шукати однодумців і партнерів.

Запрошуємо долучатися всіх охочих.

Із досье «Голосу України»

Дмитро Тужанський (на знімку крайній ліворуч) народився 11 жовтня 1986 року в Хмельницькому. У 2010-му закінчив Національний університет «Києво-Могилянська академія». Магістр політології, «Європейські студії». У 2019-му разом з колегами заснував Інститут Центральноєвропейської стратегії — це громадська організація, яка працює як аналітичний центр та прагне концептуалізувати українську доктрину добросусідства в Центральній Європі. Політолог. Спеціалізується на політичних процесах у Центрально-Східній Європі. Має досвід співпраці з Newsweek, New York Times, Le Monde, The Nikkei, Spiegel and ARD, HVG, Telex, а також International Alert, Internews, USAID, OSCE та іншими міжнародними організаціями.
Засновник видань Infopost.media та Varosh.com.ua. Як директор Інституту Центральноєвропейської стратегії очолює команду організаторів форуму «Re:Open Zakarpattia».
Одружений, разом з дружиною Росаною виховують сина Луку.

Розмову вів Василь НИТКА.

Ужгород.

Фото надано Дмитром Тужанським.