Тарас Батенко, Петро Юрчишин.
Верховна Рада розглянула та ухвалила у першому читанні (263 «за») законопроект «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності» (№ 5877).
«Нині в Україні відбувається реформа містобудування, — нагадала, доповідаючи законопроект, одна з його авторів Олена Шуляк («СН»). — Ми намагаємось назавжди знищити такі поняття, як ДАБІ, чиновники-хабарники та схеми в містобудуванні. Бо все це дуже виснажило нашу країну та призвело до браку адекватної інфраструктури в містах, десятків тисяч ошуканих інвесторів у житлову нерухомість, руйнацію об’єктів культурної спадщини, незаконні забудови тощо». За словами депутата, в умовах тотального ігнорування законів, договорняків та безвідповідальності, які мали місце в українській будівельній сфері останні десятиріччя, влада хоче нині налагодити грамотне державне регулювання у містобудуванні. Основоположними у реформі містобудування вона назвала два законопроекти — №№ 5655 та 5877.
Наразі обговорюваний проект передбачає введення жорстких, але, як запевнила О. Шуляк, справедливих заходів, зокрема щодо притягнення порушників до кримінальної відповідальності.
Потому народні депутати розглянули питання призначення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на три вакантні посади за квотою Верховної Ради України. Усього, за словами голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, на вакантні посади претендували 13 кандидатів, які пройшли спеціальну перевірку і були допущені до відбору на вакантні посади членів Нацради. Комітет перевірив їх відповідність кваліфікаційним вимогам і рекомендував включити до списку для проведення рейтингового голосування 13 кандидатур: Олександра Бурмагіна, Ольгу Герасим’юк, Олександра Глущенка, Олександра Єліферова, Олександра Ільяшенка, Романа Кіфлюка, Ольгу Куліш, Євгена Лахна, Ігоря Лоташевського, Лаврентія Малазонії, Ігоря Паславського, Ольгу Червакову та Олега Черниша. Одинадцять із них були присутні на пленарному засіданні у гостьовій ложі.
Крім того, голова комітету нагадав, що звільнені у зв’язку із закінченням строку їхніх повноважень у жовтні 2019 року члени Нацради Ольга Герасим’юк, Олександр Ільяшенко та Олег Черниш продовжували виконувати обов’язки до призначення нових членів. Такий порядок, нагадав М. Потураєв, передбачено ч. 3 ст. 5 Закону України «Про Нацраду з питань телебачення та радіомовлення».
Парламентарії обмінялись думками щодо цього питання. Зокрема, Володимир В’ятрович («ЄС»), критикуючи подання вже звільнених кандидатів, зауважив, що Нацрада врозріз закону про мову дозволила олігархічним телеканалам демонструвати фільми та серіали російською мовою. «Саме ця Нацрада відмовлялась виносити попередження за фільми з російськими акторами з переліку осіб, що загрожують нацбезпеці», — зазначив народний депутат, розкритикувавши принагідно і створення російськомовного пропагандистського каналу «ДОМ» на базі іномовника.
Зрештою, за підсумками рейтингового голосування найбільшу кількість голосів набрали: Ольга Герасим’юк — 272, Олег Черниш — 271 та Олександр Бурмагін — 272. За призначення О. Бурмагіна на посаду члена Нацради проголосували 283 депутати, О. Черниша — 273 та О. Герасим’юк — 268.
У другому читанні та в цілому Верховна Рада ухвалила законопроекти: «Про внесення змін до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління» (№ 5572); «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління сферою охорони здоров’я та забезпечення медичного обслуговування населення» (№ 5873); «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» (№ 3474).
У цілому було підтримано й проекти постанов: «Про перейменування міста Володимир-Волинський Володимир-Волинського району Волинської області», «Про призначення позачергових виборів Золотоніського міського голови Золотоніського району Черкаської області», а також законопроект «Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі «Креативна Європа» (2021 — 2027)».
Водночас проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги» (№ 6306) було повернуто на доопрацювання.
На початку засідання із заявами та оголошеннями відповідно до Регламенту виступили народні депутати. Зокрема, Яна Зінкевич («ЄС») в оточенні колег із різних фракцій наголосила на прецеденті: «Є такий батальйон ім. Шейха Мансура — це іноземні добровольці, дуже заслужені, це здебільшого чеченці, яким повернення назад у їхню країну немає. Саме для них і для інших таких же бійців-іноземців ми напередодні прийняли закон, щоб вони могли отримати наше громадянство. Але вже протягом трьох місяців відбувається тиск СБУ на свідків, які свідчили цим бійцям-іноземцям для отримання статусу учасника бойових дій. Що буде, якщо цих свідків все ж дотиснуть?» — поцікавилась вона, додавши, що прецедент вже стався два місяці тому з батальйоном ОУН, коли двох бійців позбавили отриманого статусу. «Якщо це відбудеться, статус втратять майже 40 осіб», — констатувала Я. Зінкевич.
Олена Шуляк («СН») під час свого виступу нагадала, що два роки тому розпочалися перші кроки в рамках програми «Велике будівництво». «Йшов час і географія оновлення України розширювалась. Тепер масштабне будівництво охоплює мережу регіональних аеропортів, портову та річкову інфраструктуру, залізницю, туристичну та житлову сфери, об’єкти культури та спорту. Програма «Велике будівництво» стала не просто інфраструктурним проектом, це історія про нову сучасну зручну для всіх Україну. Про те, як людям надають послуги в новесенькому ЦНАПі, як батьки ведуть до школи своїх дітей, а бабусі в амбулаторіях перевіряють своє самопочуття. За останні два роки «Велике будівництво» — це оновлення та зведення сотень об’єктів соціальної інфраструктури. Все це не просто цифри — за цим стоїть об’єднання країни. За цим 130 тисяч пар працьовитих рук», — наголосила вона. У цей час на екрані системи «Рада» демонструвались фото працівників, задіяних у будівництві. Тож, підсумовуючи рік, Олена Шуляк закликала колег подякувати людям, які перетворюють нашу країну на таку, в якій хочеться жити та працювати.
А Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, відкривши пленарне засідання, акцентував увагу на оновленні телеканалу «Рада». «Парламентський телеканал «Рада» розвивається та стає сучасним. Зазначу, що ще жодного разу з моменту свого заснування канал не оновлювався. А вже відсьогодні «Рада» починає мовлення у сучасному форматі HD. Вже незабаром глядачі побачать не лише якісну картинку, але й нові студії, оновлений майданчик для брифінгів, прес-конференцій народних депутатів тощо», — зауважив глава парламенту, запросивши до співпраці з оновленим каналом усіх голів депутатських фракцій та народних депутатів. «Будьте активними учасниками ефірів, розповідайте про свою роботу на благо України та українського народу», — констатував він.
Водночас упродовж пленарного засідання неодноразово лунала критика та нарікання з боку представників опозиційних фракцій на роботу оновленого телеканалу «Рада». На що відреагувала заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк. Нагадавши, що державний телеканал «Рада» має редакційну раду, редакційний статут і у своїй діяльності щодо висвітлення роботи парламенту керується постановою Верховної Ради, наголосила: «Я пильно буду стежити та моніторити, як з сьогоднішнього дня висвітлюється робота парламенту телекомпанією «Рада». Я повідомлю вам завтра про всі сьогоднішні збої, якщо вони були». Крім того, Олена Кондратюк наголосила, що об’єктивність, неупередженість, а також паритетне висвітлення повинно бути продовжено на телеканалі «Рада».
Наталія Приходько, Тетяна Плачкова, Олександр Колтунович, Галина Третьякова.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
