Усвідомлюючи значущість постаті українського філософа, поета і просвітителя та його творчості, державні органи влади, наукові та освітні заклади анонсували низку заходів, запланованих до ювілею велета української культури, що відзначатимуть у грудні 2022 року.

Зокрема, передбачено реставрацію музею Григорія Сковороди в Харківській області, ремонт Лохвицького краєзнавчого музею, видання повного зібрання творів гуманіста, проведення конференцій, фестивалів, читань з метою популяризації гуманістичних цінностей, які пропагував філософ.

Як повідомила перша заступниця голови комітету, голова профільного підкомітету Ірина Констанкевич, згідно з листами, які надійшли на адресу комітету, за період від ухвалення постанови було створено оргкомітет та прийнято рішення уряду про затвердження його складу. Вже відбулося два засідання оргкомітету. Народна депутатка також зазначила, що до комітету надійшли листи від Полтавської та Харківської облдержадміністрацій та від КМДА щодо проведення окремих робіт на виконання постанови. «Разом з тим, можу констатувати, що на сьогодні ми так і не отримали відповідь, яким же буде план заходів на 2022 рік. Ми не знайшли інформації про персональний склад оргкомітету, зокрема про роботу в ньому народних депутатів. Також ми не маємо даних про обсяги фінансування заходів, тому що йдеться не лише про разові заходи науково-освітнього, просвітницького характеру, а передусім про більш масштабні проекти: реставрації, роботи, пов’язані з меморіальними місцями філософа, із виданням його творів тощо», — наголосила І. Констанкевич. Тому вона запропонувала звернутися до профільних міністерств із проханням у місячний термін направити до комітету інформацію щодо плану заходів, приурочених до 300-річчя видатного мислителя, про персональний склад оргкомітету та обсяги фінансування заходів.

Також члени комітету розглянули законопроект про внесення змін до Закону «Про телебачення і радіомовлення» та деяких інших законів України щодо створення умов для безбар’єрності та захисту прав осіб з інвалідністю (№ 5735). Мета законопроекту — забезпечення державними телерадіоорганізаціями субтитрування та/або перекладу українською жестовою мовою офіційних повідомлень, передач, програм, матеріалів, іншої аудіовізуальної інформації, яку транслюють телерадіоорганізації. За словами заступниці голови комітету Євгенії Кравчук, майбутній закон має діяти і для недержавних мовників.

Після обговорення законопроекту депутати прийняли рішення доопрацювати його та створити для цього робочу групу. Крім того, комітет переглянув своє рішення щодо проекту закону про внесення змін до деяких законів щодо державної підтримки кінематографії в Україні (№ 6194). «Ми знайшли компроміс, який дозволяє кінематографістам знімати фільми мовою оригіналу, щоб фільми були сучасними й якісними. Разом з тим, ми підтримуємо іноземних кіновиробників та надаємо їм можливості знімати в Україні з дотриманням нашого чинного законодавства, і ніяких ризиків законопроект не несе», — наголосив голова підкомітету Павло Сушко.

Парламентарії також підтримали проект закону щодо удосконалення законодавства з питань захисту тварин від жорстокого поводження у розважальній діяльності (його авторами, зокрема, є й члени комітету А. Боблях, Є. Кравчук, О. Санченко). «Як член МФО «Гуманна країна» та співавторка законопроекту, я підтримую заборону використання тварин у цирках. Адже це жорстокість і до тварини, і до глядача, а часто це діти, які стають свідками знущання. Заборона поширюватиметься як на диких, так і на домашніх тварин. Передбачимо перехідний період, що допоможе циркам адаптуватися до вимог сучасності (для залучення домашніх тварин він буде тривалішим)», — прокоментувала прийняте рішення Є. Кравчук.