На знімку: Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, яка представляла законопроект про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами.

Верховна Рада 259 голосами ухвалила в цілому законопроект про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (№ 0157). Метою документа, відомого як Стамбульська конвенція, є захист жінок від усіх форм насильства, сприяння ліквідації всіх форм дискримінації стосовно жінок та заохочення рівності між жінками та чоловіками, розробка всеосяжних рамок, політики та заходів для захисту всіх жертв насильства стосовно жінок і домашнього насильства та надання їм допомоги, забезпечення підтримки та надання допомоги організаціям і правоохоронним органам в ефективному співробітництві для прийняття комплексного підходу до ліквідації насильства стосовно жінок і домашнього насильства. Конвенція також визначає «гендер» як соціально закріплені ролі, поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок та чоловіків.

На думку народної депутатки Олени Шуляк («Слуга народу»), ратифікація Стамбульської конвенції -– це непересічна історична подія та потужний сигнал всьому світу, що Україна не лише поділяє цінності всіх вільних цивілізованих країн, а й бере їх на себе та веде шлях для всіх демократій у світі. «При ратифікації Україна робить спеціальну заяву щодо того, що Конвенція буде застосовуватися відповідно до норм і принципів Конституції України та не зобов’язує щодо змін до Конституції чи Сімейного Кодексу в частині жінки та чоловіка, сімейних цінностей, шлюбу, сім’ї та усиновлення», -- зазначила вона, зауваживши, що Стамбульська конвенція також передбачає міжнародне співробітництво у запобіганні та судовому переслідуванні насильства щодо жінок, сприяючи спільним діям у транскордонному вимірі, що дозволяє жінкам бути краще захищеними за межами внутрішньої юрисдикції однієї країни.

Парламентарії ухвалили в цілому проект закону про засади державної антикорупційної політики на 2020-2024 роки (№ 4135), який розроблено з метою досягнення прогресу в запобіганні та протидії корупції, а також забезпечення злагодженості й системності антикорупційної діяльності усіх органів державної влади та місцевого самоврядування. 

Документ підтримано конституційною більшістю народних депутатів – «за» було віддано 310 голосів.

«Відтепер Україна має чітку Антикорупційну стратегію! За попередніми підрахунками, вона допоможе заощаджувати до 200 мільярдів гривень на рік», -- зазначив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, наголосивши, що документом передбачено чимало заходів, спрямованих на мінімізацію корупційних ризиків у пріоритетних для України сферах, зокрема, у секторі оборони.

На думку уряду, який вніс на розгляд парламенту цей документ, затвердження та подальша імплементація Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки дасть змогу знизити рівень корупції в Україні, зокрема, шляхом усунення (мінімізації) корупційних ризиків, зменшення кількості корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, зменшення корупційного досвіду громадян та бізнесу, збільшення кількості публічних службовців, громадян та бізнесу, які готові та фактично повідомляють про відомі їм випадки корупції, зниження толерантності публічних службовців, громадян та бізнесу до корупції. Передбачається, що проекти Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми розроблятиме Національне агентство з питань запобігання корупції.

Також в цілому ухвалено законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів» (№ 5650), який передбачає встановлення правових та організаційних засад ідентифікації і збереження самосійних лісів, спрощення та стимулювання процедури лісорозведення, збереження пасовищ та сіножатей, забезпечення збереження лісів шляхом ускладнення процедури зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення та інших лісистих площ. З цією метою документ встановлює заборону на розорювання пасовищ і сіножатей на період до 1 січня 2025 року, передбачає проведення інвентаризації відмінних від ріллі ділянок, які були передані з державної у комунальну власність, спрощує процедуру ведення лісового господарства для постійних лісокористувачів та власників лісів на площі до 100 га, запроваджує механізм викупу державою земельних ділянок для збереження територій природно-заповідного фонду та ведення лісового господарства.

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект «Про управління відходами» (№ 2207-1), який сприятиме впровадженню європейського підходу у цій сфері. Документ, зокрема, передбачає запровадження ієрархії поводження з відходами, що визначено  Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Загалом цей рамковий закон запустить в Україні реформу галузі, наблизить наше законодавство до законодавства ЄС та стане фундаментом для підготовки і прийняття понад 30 секторальних нормативно-правових актів. Крім того, цей закон дозволить створити сучасну систему обліку відходів та контролю за ними, сприятиме закриттю старих сміттєзвалищ та приведенню тих, що функціонують, до європейських норм, стимулюватиме впровадження роздільного збору відходів, забезпечуватиме умови для будівництва сміттєпереробних заводів та впровадження розширеної відповідальності виробника.

Більше фото тут.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.