Російська агресія розпочалася ще в 2014-му, проте читати лекції з окопів, жити і проводити уроки у метро до лютого нам ще не випадало.
Настрій нині і у педагогів, і у батьків не просто традиційно бойовий, а зовсім інший — через гарні новини від наших вояків. Додому, у визволені від окупантів міста повертаються переселенці, хоча частина переміщених осіб лишатиметься «в еміграції» принаймні до кінця війни. У більш-менш безпечних регіонах українські діти ходитимуть до шкіл — за умови, що ці заклади обладнані належним укриттям на випадок повітряних тривог. Добре укріплені й обладнані шкільні підвали нині — це справжні сховища знань, з книжками, шкільними дошками, спортивним знаряддям, інтернетом, питною водою, медикаментами та всім необхідним, щоб вижити і вивчитись, попри всі намагання «мишебратів»-рашистів знищити нас як націю.
Половина (51%) закладів освіти, де навчаються 48% школярів, готові до навчального року за безпековими показниками, повідомили на брифінгу в МВС. Найкраще забезпечені укриттями Чернівецька, Закарпатська, Львівська області та місто Київ — у перших двох мають належним чином обладнані сховища по 82% шкіл, на Львівщині — 81% і в столиці — 71%. Найгірша ситуація на Миколаївщині (де мають належні укриття 17% закладів), а також у Дніпропетровській (31%), Волинській (37%) та Сумській (38%) областях. Варто додати, що спеціальні комісії за участі фахівців ДСНС обстежили лише 93% закладів освіти, тож статистика може змінитися. Тим більше, що й у вересні школи активно продовжуватимуть ремонтувати, будувати й облаштовувати укриття.
У таких стратегічно важливих містах, як тепер уже двічі герой місто Харків, можливе суто дистанційне навчання — він без упину піддається обстрілам з реактивної артилерії рашистів. Після 24 лютого майже 8 тисяч харківських дітей чотири місяці поспіль жили у метро, де їх намагалися розрадити й навчити шкільні педагоги та вихователі. Станом на 18 серпня у місті перебувало більше половини вчителів і тільки чверть школярів, але зв’язок освітяни тримали з більшістю евакуйованих.
У Кривому Розі та Дніпрі, в яких проживає майже два мільйони людей і щодня лунає до десяти повітряних тривог, також ухвалено рішення про дистанційне навчання.
На Львівщині заняття відбуватимуться офлайн, онлайн або у змішаній формі. Уроки в традиційному, суто «очному» форматі проводитимуть 615 закладів освіти, де навчається 55% учнів області. Ще 27% гризтимуть граніт науки за змішаною схемою, а 18% — онлайн.
У столиці нині перебувають майже 180 тисяч школярів, і 138 тисяч із них розпочнуть новий навчальний рік в офлайн-режимі, тобто у звичному форматі, повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. «У столиці всі школи (421 комунальний заклад) готові до нового навчального року в різних форматах, але в офлайн- режимі зможуть прийняти учнів лише ті, де є укриття або такий об’єкт є поруч у пішій доступності. Наразі школи, у яких є укриття, готові одночасно прийняти 145 тисяч осіб, а заяви про очне навчання дітей написали 138 тисяч батьків. Одночасно в очному навчальному процесі можуть брати участь педагоги та школярі кількістю не більшою, ніж місткість укриття. Для того, щоб освітній процес не припинявся навіть під час тривоги, облаштовані навчальні класи, які забезпечені всім необхідним. Кожен день буде починатися з нагадування учням про заходи безпеки під час оголошеної тривоги», — розповів Валентин Мондриївський.
Обравши один із форматів навчання для дитини, батьки матимуть змогу його змінити протягом навчального року. З огляду на обмежену місткість сховищ, учням більшості столичних шкіл доведеться навчатися почергово: наприклад, тиждень (чи навіть місяць) — вдома, онлайн, а тиждень — очно, за партою. Водночас батьки можуть обрати дитині екстернатну форму навчання чи взагалі — сімейну.
За межами держави наприкінці серпня перебували майже 641 тисяча українських школярів. Ще близько 200 тисяч опинилися на тимчасово окупованих територіях, про що розповів в інтерв’ю одному з видань міністр освіти Сергій Шкарлет.
Учителі підтримують зв’язок із ними, тож де б не перебували діти, онлайн-навчання дозволяє їм зберігати міцний зв’язок з Україною і повсякчас залишатися в нашому освітньому, культурному та інформаційному просторі.
Фото з Фейсбук-сторінки Романа ГРИЩУКА.
