Висока якість, абсолютна органічність, приваблива упаковка були незмінними супутниками товарів підприємства, які з часом посіли свою особливу нішу на ринку. З нашестям загарбників підприємство одним із перших прийшло на допомогу громаді, забезпечивши містян спочатку безплатним, а згодом - дешевим молоком.

- Теперішні реалії "Етнопродукту" кардинально відрізняються від довоєнних. Нині головним завданням підприємства є збереження молочного стада й робочих місць, бо продукція поки що реалізовується за збитковими цінами. Звичайно, ми працюємо над відновленням звичних ринків збуту молока й молочних продуктів. Уже практично налагодили логістичні зв'язки з торговельними центрами Чернігова, Києва й Одеси. Дніпро поки що лишається недосяжним за сумою факторів, але ми над цим працюємо. На щастя, виробничі потужності ні в Травневому, ні в Новій Олександрівці під Києвом не постраждали, тому відновити виробництво відносно нескладно. Значно важче доставити товари розбитими дорогами при дуже вартісному пальному. Додають труднощів й дефіцит запчастин разом із непомірним зростанням цін на них, - охарактеризував ситуацію директор Євгеній Гулай і додав: - Нещодавно виникли додаткові проблеми - почалися системні вимкнення електропостачання, причому трапляється це у години вранішнього та вечірнього доїння. Хочу принагідно звернутися до влади на всіх рівнях, щоб допомогли врегулювати це питання. Ми не проти, щоб країна заощаджувала електроенергію, й готові потерпіти її відсутність протягом дня чи вночі, хоч це також створює певні труднощі. Однак слід розуміти, що вартість доїння корів з використанням звичайної електрики аж занадто відрізняється від вартості доїння від генератора, який працює на недешевому дизельному пальному.

В умовах, коли доводиться вирішувати численні проблеми, "Етнопродукт" дає роботу двадцяти працівникам, які повністю забезпечують дійне стадо зі 130 корів. Молодняк вирішили вирощувати самостійно, бо заготівельники закуповують телят за безцінь. Колективу підприємства вдалося зберегти всю наявну техніку. Теперішній директор ПрАТ "Етнопродукт" Євгеній Гулай на момент вторгнення рашистів був завідувачем фермою. В умовах окупації він показав себе як ефективний кризовий менеджер. Завдяки його рішучим діям підприємство вціліло й нині намагається відновлюватися. Чого тільки вартий той факт, що все дійне стадо більш як місяць обслуговувалось двома парами рук - дояркою Іриною Полоз і місцевою жителькою, ветеринарною лікаркою Мар'яною Білановською, яка прийшла на допомогу, розуміючи скрутну ситуацію на фермі.

До війни Ірина Полоз працювала на фермі вахтовим методом, бо постійно проживала на Менщині. Наприкінці лютого її вахта затягнулась аж до травня, бо залишити корів просто не було на кого. Так само щоденно перебував на фермі й механізатор Олександр Межевський, який працював одразу на кількох тракторах, ще й на приготуванні кормів. День у день на виробництво приїздив й директор, так само як і більшість колективу. Майже всі робітники ферми у Травневому - люди не місцеві, тому їхні щоденні поїздки супроводжувались подоланням ворожих блокпостів, перевіркою документів і телефонів. Та попри все це - вони майе щодня добирались на роботу.

Керівництво підприємства вдячне міській раді та керівництву ДП "Городнянське лісове господарство" за підтримку у важкі часи, в тому числі й паливно-мастильними матеріалами. Завдяки допомозі небайдужих людей та ентузіазму колективу вдалося в повній мірі заготовити корми для корів, зібрати врожай фуражного зерна й засіяти всі заплановані площі під озимі.

Попри власні труднощі, "Етнопродукт" надав роботу й житло двом родинам переселенців з Луганщини. Відтепер Катерина Артюх з донькою Світланою мешкають у гуртожитку підприємства, а родина Світлани Зайнуліної отримала будинок у Травневому. Окрім цього, керівництво підприємства постійно допомагає переселенцям у вирішенні численних побутових проблем.

Попереду в "Етнопродукту" зима з економічними й енергетичними ризиками. Нині підприємство готове до більшості з них, намагаючись максимально відновити виробництво й реалізацію продукції.

Чернігівська область.

Фото автора.