Учасники школи в ОКЛ.
Наші медики нині мають чимало можливостей для підвищення професійної майстерності. Йдеться не про звичні та не зовсім ефективні кваліфікаційні курси, а про вивчення кращих набутків іноземних фахівців. Приміром, на базі Івано-Франківської обласної клінічної лікарні вітчизняні та латвійські спеціалісти ділилися досвідом, як ефективно протистояти болю в пацієнтів.
«Школа регіонарної анестезії протягом трьох днів відбувалася під егідою Української асоціації регіонарної анестезії та медицини болю під патронатом платформи DoctorТhinking, — розповіли у прес-службі ОКЛ. — У трьох операційних опікового, травматологічного відділень та судинної хірургії латвійські медики провели провідникову анестезію для військових пацієнтів із травмою передпліччя, з ампутаційною куксою лівої руки та із травмою гомілково-ступневого суглоба правої ноги».
Як повідомили у прес-службі, цікавими були доповіді президентки латвійської Асоціації регіонарної анестезії Іветти Голубовської та медика Едгара Васілевскіса, який здобув чималий досвід роботи анестезіологом у Франції.
Гості зазначили, що українські військові показують справжній героїзм у протистоянні агресору і весь світ захоплюється мужністю наших захисників та захисниць. Навіть після важких поранень вони знаходять сили повертатися у стрій і до повноцінного життя. Як приклад — фотовиставка в ОКЛ «Сталеві духом».
Як зазначив завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії ОКЛ Ігор Пулик, колеги показали роботу зі стимуплексом — стимуляторами нервів для їх пошуку і введення місцевого анестетика довкола нерва. Медики побачили, як це слід робити за допомогою ультразвуку на УЗД-апараті, де було чітко видно нерви, судини, і голку, яка доходить до нерва, — і так вводиться анестетик.
«Переваги цієї методики в роботі анестезіолога очевидні, — акцентує Ігор Пулик. — Під час такої процедури настає повне розслаблення кінцівки чи частини тіла, де оперують, зменшується кровотеча. Не треба застосовувати штучну вентиляцію легенів пацієнта, як зазвичай під загальним наркозом. Тривалість анестезії довга. Це дає змогу хірургові провести операцію, а пацієнтові — не відчувати болю щонайменше 10—12 годин після закінчення оперативного втручання. При проведенні будь-якої регіонарної анестезії, зокрема провідникової, рани заживають значно краще, ніж після загального знеболення».
Важливо, що цей метод знеболення не вимагає обладнання чи персоналу. В умовах війни регіонарну анестезію можна зробити і в польових умовах навіть на траві.
Керівник Української асоціації регіонарної анестезії та терапії болю професор Дмитро Дмітрієв наголосив на тому, що такий метод може забезпечити інтраопераційну та післяопераційну аналгезію, що зменшує потребу в опіоїдах у післяопераційному періоді. Важливою є командна робота хірурга та анестезіолога в післяопераційному періоді. Однак він зазначив, що регіонарна анестезія не працює при фантомному болі, хіба що може мати ефект плацебо. Та дієвим є алгоритм системного менеджменту болю при військовій травмі, який розробили фахівці київської лікарні «Феофанія».
«На жаль, в умовах воєнного стану доводиться вчитися швидко знеболювати в екстремальних умовах. І саме з військової анестезії має продовження цивільна, — акцентував дитячий та військовий анестезіолог Ярослав Семкович. — Так само методом регіонарної анелгезії можна вплинути на різні тригери виникнення хронічного болю та запобігти його розвитку».
До слова, медики ОКЛ і Долинської міської лікарні залучені до загальноукраїнської програми з підвищення кваліфікації. Вони разом із колегами зі всієї країни впродовж місяця стажуватимуться у європейських клініках.
«Наші спеціалісти будуть допущені до «внутрішньої кухні» медзакладів та матимуть змогу спостерігати за роботою їхніх відділень. Усе для того, щоб покращити ефективність відновлення постраждалих із травмами війни», — повідомили в департаменті охорони здоров’я ОВА.
Фото прес-служби ОКЛ.
