Кращі зразки сучасного текстилю хмельниччани бачать нечасто, адже професійних художників, які займаються гобеленами, не так і багато. Іванофранківець Богдан Губаль подарував таку нагоду — показав свої роботи в Хмельницькому обласному художньому музеї. Раніше він уже знайомив подолян зі своїм мистецтвом. Це було півтора десятиліття тому, тож устигло вирости ціле покоління, яке чи не вперше змогло побачити справжній гобелен. Та й сам художник істотно поповнив свій доробок, майже тридцять робіт на виставці — праця останнього десятиліття.
У нього до півтисячі витканих власноруч гобеленів. Автор каже, що ескізів майбутніх робіт у нього значно більше, просто не все вдається охопити, бо ткацтво — досить клопітне заняття. Народні традиції цього мистецтва знайомі йому змалку, проте сам за верстат сів, коли працював над проектом інтер’єру для одного з театрів. Одним із основних елементів декору в ньому був тканий гобелен. Оскільки об’єкт потрібно було здати якнайскоріше, а майстрів, які змогли б утілити ескіз у життя, швидко не знайшлось, довелося зробити все самому. Відтоді вже тридцять п’ять літ це мистецтво для художника найулюбленіше. Усе, що зробив, устиг показати на тридцяти персональних та ста тридцяти міжнародних і всеукраїнських виставках.
Одним із найуспішніших проектів вважає участь у створенні альбому, що представив кращі роботи майстрів українського декоративного мистецтва кінця минулого століття. Разом із альбомом Богдан Губаль презентував і свої роботи у Парижі на виставці, що проходила під егідою ЮНЕСКО. Чим найбільше вражають гобелени художника? Однозначно не скажеш. Основне, мабуть, — це пошук різноманіття — у кольорі, формі, стилі.
— Одне — зробити ескіз, інше — втілити його, — розповідає художник. — Дуже часто не ти ведеш нитку, а вона змушує йти за собою.
Навіть підбір кольору у ткацтві — непроста річ. Губаль сам фарбує нитки, намагаючись брати переважно природні барвники. Щоб створити особливу глибину кольору, ніколи не змішує фарби, а наносить кілька кольорів на одну й ту само нитку.
А для того, щоб досягти ламаних ліній на малюнку, та ще й так званих розірваних форм самого гобелена, довелось забути про традиційний бабусин ткацький верстат. На жаль, його можливості обмежені й не дозволяють втілити авторські задуми. Потрібна досконаліша техніка. Хоч і вона не змінює традиційну техніку ткацтва, що потребує чималого терпіння та уваги.
Зосередження вимагають авторські гобелени і від глядача. В них практично немає традиційних геометричних рисунків. Навпаки, чітко видно любов до абстракції, коли разом із нитками переплітаються лінії, сюжети, кольори та образи. Саме завдяки цьому Богданові Губалю вдалось перетворити традиційний гобелен на сучасний артоб’єкт і зацікавити вибагливого глядача.
Хмельницький.
На знімку: на відкритті виставки гобеленів у Хмельницькому обласному художньому музеї Богдан Губаль представив і свій підручник «Композиція в дизайні».
Фото автора.
