Навчальний посібник для учнів дев’ятих класів «Історія рідного краю (Донеччина з кінця XVІІІ до кінця XІX століття)» вийшов друком у Донецьку. Видання такого зразка — рідкість: досі школярі вивчають історію краю з книжок, написаних в кінці 1990-х років. Одна з авторів Наталія Ольхіна каже, що колектив істориків працював над ним чотири роки й не розраховував на фінансування. Та видання, що змальовує період становлення капіталізму в Донбасі, таки знайшло інвестора. Допоміг «Юзівський діловий клуб» — група відомих у регіоні бізнесменів. Вони стали й першими читачами.
«Ця книга певним чином вплине на світогляд багатьох, — переконаний голова Донецької торгівельно-промислової палати Геннадій Чіжиков. — Для нас важливо, хто рухатиме місто вперед. Посібник змальовує той період нашого краю, коли був закладений вектор його індустріального розвитку. Цікаво подивитися, як усе зароджувалося, чому люди вирішили сюди прийти і вкласти свій ентузіазм. Важливо побачити, які національності тут проживали, як відбувалося культурне становлення регіону».
Металургійний завод, що його заснував валлієць Джон Юз (Х’юз), споруджено протягом шести місяців. В краї не було залізниці, і всі матеріали везли гужовим транспортом. Для сучасних підприємців зроблене Юзом — фантастика. А от іноземне походження, кажуть експерти, варто більше підкреслювати для просування туристичних ресурсів міста. Цікаво, що колись його хотіли назвати... Лондоном — тут жила і працювала потужна англійська діаспора. Такі факти, на думку підприємців, треба пропагувати.
Посібник видано українською мовою: педагоги кажуть, що в учнів російськомовних шкіл це не викликає труднощів. «Для юного покоління книжка дуже важлива, — вважає Наталія Ольхіна. — Хочемо, щоб історію рідного краю викладали з 7 по 11 клас як курс за вибором. Посібник гарний, коли за роботу беруться науковці та вчителі-практики. Саме такий тандем у нас склався в цьому випадку. Книга комплексна, тут є сучасні ідеї полікультурності, гендерності. Тепер працюватимемо над посібниками для інших класів».
Один із перших читачів, адвокат Ігор Головань зазначає, що війни, революції та інші потрясіння стирали історичну пам’ять народу. «Ідучи вулицями, ми не бачимо будівель, яким 200—300 років. Все, що було, зникло. Тож будь-яке нагадування про ті часи корисне. Недарма кажуть: стоячи на плечах велетів, можна самому стати вищим».
«Через усю книгу проходить провідна роль держави та державних мужів у визначенні стратегії розвитку. Які економічні та політичні рішення виникали, як вони втілювалися. І як протягом найкоротшого проміжку часу шляхом концентрації сил і роботи державної машини ми отримали край, що став «кузнею» практично всієї Російської Імперії. Думаю, цей посібник повинен потрапити й на столи представників нашої влади. Вчитися ніколи не пізно. З людей, які швидко створили таку промисловість, треба брати приклад. Це дійсно глиба», — поділився думками генеральний директор ПрАТ «Керамет» Володимир Бублей.
Сьогодні підростаючому поколінню не вистачає позитивних зразків для наслідування. Можливо, такі приклади сучасні школярі відшукають в історії. Адже, за висловом Наталії Ольхіної, згаданий період був «часом, коли світова історія дивилася на нас дуже пильно».