На місці, де тепер наше село Вовчинець, що у Кельменецькому районі, колись давно були непрохідні лісові хащі. І водилися там вовки. Тому ліс так і звався Вовчим.
Одного разу, втікаючи від турків, які дуже лютували, у тих хащах заховалися люди. А земля у лісі була добра, родюча — вона сподобалася втікачам, які почали рубати ліс і копати землянки. Незабаром на вирубаній галявині, недалеко від річечки, з’явився перший хутірець. Але його поселенцям дошкуляли вовки. Тоді вони зловили кілька вовченят і приручили їх. Спочатку всі гадали, що звірята повтікають до лісу. А сіроманці виросли і стали вірними охоронцями домівок і навіть допомагали господарям доглядати худобу. Вовки з тих днів до хутірця близько не підступалися — чули надійних вартових.
Давно вже вирубали той ліс, давно зникли вовки, що у ньому жили, а хутірець розрісся і перетворився на сучасне село, яке так і називається — Вовчинець.
Кельменці
Чернівецької область.
