За прогнозами, якість збіжжя врожаю 2003 року буде низька через несприятливі для озимих культур погодні умови, що склалися в грудні. З цієї самої причини, напевно, майбутній коровай постраждає і кількісно. В аграрних кабінетах передрікають навіть, що врожай буде на рівні 2000 року, коли зібрали 24,5 мільйона тонн зерна. Але, як то кажуть, лихо не без добра. Ціни на колоскові обіцяють злетіти до позахмарних висот, що дасть змогу господарствам поліпшити своє фінансове становище. В країні вже виникли проблеми з відсутністю великих партій продовольчого зерна, що, за прогнозами, призведе до подорожчання до лютого пшениці 3-го класу до 600 гривень за тонну (а ще в жовтні давали не більш як 400). На різниці в ціні «наварять», на жаль, посередники. В багатьох агроформуваннях, як відомо, колоскові реалізували ще восени, щоб роздобути грошей для збирання пізніх сільгоспкультур.

В урядових колах, уже вкотре, обіцяють, що в агросезоні-2003 така ситуація не повториться. Кажуть, що в основу формування майбутньої цінової політики на зерно покладено світовий досвід. У серпні—вересні на державному рівні буде закуплено 1,5—2 мільйони тонн зерна за заставною схемою, що дасть можливість вивести значну частину колоскових з обігу і в такий спосіб утримати високу на них ціну. За тонну взятої в заставу пшениці третього класу аграрії зможуть одержати майже 400 гривень. Це дасть змогу авансувати проведення осінньо-польових робіт.
На думку віце-прем’єра Івана Кириленка, за чотири місяці ціна на зерно «підстрибне» до 550—560 гривень, селянин його забере і продасть. До того ж аграрник повинен буде повернути тільки ці 400 гривень, плюс 2—5 гривень на місяць за зберігання пшениці. А якщо виробник не захоче одержати зерно назад, то право на його продаж отримає державний агент, якого визначить держава.