Він був започаткований Генеральною Асамблеєю ООН у 1994 році відповідно до резолюції A/RES/49/115 у рамках реалізації Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD). Цей день покликаний не лише інформувати, а й стимулювати країни до активних дій задля збереження земель і водних ресурсів — найцінніших природних скарбів людства.

Для України ці виклики стали особливо болючими після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. Екологічні злочини окупантів не лише завдають величезної шкоди довкіллю, а й створюють передумови для масштабної деградації земель та поглиблення процесів опустелювання, з якими раніше не доводилося стикатися у таких масштабах. Одним із найжахливіших епізодів цієї війни стало зруйнування 6 червня 2023 року Каховської гідроелектростанції, що спричинило безпрецедентну техногенно-екологічну катастрофу для півдня України.

Підрив дамби Каховської ГЕС призвів до знищення величезного водосховища, яке забезпечувало водою понад мільйон людей, зрошення півмільйона гектарів сільськогосподарських земель, а також функціонування критично важливих екосистем. Відступ води перетворив тисячі гектарів родючого українського чорнозему на висушені, мертві землі. Зона ризику опустелювання охопила Херсонську, Запорізьку, Миколаївську області, де відновлення родючості ґрунтів тепер триватиме десятиліття. Вже зараз фіксується утворення пилових бур, зниження вологості ґрунту, загибель біоти.

Особливого удару зазнало зрошувальне землеробство — один з ключових аграрних секторів півдня України. Канали, зокрема Північно-Кримський, залишилися без джерела живлення, що унеможливлює вирощування багатьох культур і веде до масового виснаження ґрунтів. Сільське господарство у приазовських та причорноморських регіонах перебуває на межі виживання.

Опустелювання в Україні сьогодні — це не лише наслідок кліматичних змін, а й безпосередній результат воєнних дій. За оцінками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, за час повномасштабного вторгнення росія завдала довкіллю України шкоди на понад 2 трильйони гривень. На території України заміновано понад 30% сільськогосподарських земель, що робить їх непридатними для обробітку на роки. Постійні обстріли, вибухи, пожежі в лісах і на полях призводять до ерозії ґрунтів, забруднення важкими металами та руйнування природного балансу.

За даними експертів, на півдні України вже спостерігаються явища, характерні для пустельних регіонів, — нестабільна вологість, зростання температур, зниження врожайності, поширення пилових бур. У Херсонській області з’являються піщані дюни, що рухаються під впливом вітру, як у справжніх посушливих зонах. Ці процеси є прямими ознаками деградації земель.

Світ стикається з дедалі глибшими наслідками кліматичних змін: майже 40% земної поверхні вже зазнає деградації, і понад 3,2 мільярда людей страждають від її наслідків. Проблема опустелювання вважається однією з найбільших екологічних загроз XXI століття. У цьому контексті Україна сьогодні перебуває на передовій не лише у геополітичному, а й у екологічному сенсі. Згідно з міжнародною Конвенцією ООН про боротьбу з опустелюванням, країни-учасниці повинні впроваджувати стратегії сталого управління земельними ресурсами, адаптації до змін клімату, захисту водних джерел. Україна, попри війну, продовжує реалізацію відповідних планів: відбувається цифровізація даних про стан ґрунтів, створюються карти деградованих земель, ведуться перемовини про залучення міжнародної підтримки на відновлення зрошення та рекультивацію територій.

У 2024 році Україна також приєдналася до ініціативи «Глобальний рух за збереження ґрунтів», що має на меті відновлення 1 мільярда гектарів деградованих земель у світі до 2030 року. Проте досягнення цієї мети без припинення війни неможливе.

Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухами у нинішніх умовах для України — це не лише дата у календарі, а глибоке нагадування про ціну, яку ми платимо за свободу, зокрема в екологічному вимірі. Зруйновані водойми, виснажені ґрунти, знищені лісосмуги — це виклик, який становить загрозу не лише для врожаїв, а й для самого життя на багатьох територіях. Цей день також має стати поштовхом до переосмислення нашого ставлення до довкілля — як під час війни, так і після її завершення. Адже лише збереження природного середовища гарантує сталий розвиток, продовольчу безпеку та здорове майбутнє для прийдешніх поколінь.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.