Верховна Рада України 22 липня прийняла у першому читанні за основу законопроєкт № 13437 щодо перенесення і уточнення строків обов’язкості для громад комплексних планів просторового розвитку (ППР) — за проголосували 238 народних депутатів. Для тилових і прифронтових громад вони відрізнятимуться — рішення щодо цього було прийняте під час Конгресових слухань при Офісі Президента України. Важливо, що третина українських громад уже перебуває на стадії розробки своїх ППР.

На цьому наголосила співавторка вищезгаданого законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо просторового планування територій (земель)», голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

За її словами, нагальність цього кроку зумовлена тим, що далеко не всі українські територіальні громади в змозі приступити до розробки цього стратегічного планувального документа з огляду на безпекові умови.

Тому дію Закону № 711 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», який передбачав обов’язковість для громад ППР з 1 січня 2025 року, було вирішено перенести.

«Це рішення було сформоване під час Конгресових слухань при Офісі Президента України, в яких взяли участь понад 1700 учасників: народних депутатів, міністрів, представників громад, ОВА, обласних рад, експертів та інших. Ми розуміємо, що умови, в яких нині живуть наші громади, істотно відрізняються. Для тилових у пріоритеті відновлення. Для прифронтових — насамперед боротьба за своє існування», — підкреслила Олена Шуляк.

Вона пояснила, що для тилових громад ухвалений законопроєкт передбачає встановлення додаткового перехідного періоду до 1 січня 2028 року, а для територіальних громад або їх частин, котрі станом на день набрання чинності відповідних змін, передбачених цим законопроєктом, внесені до переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих рф, — до спливу трьох років з дня припинення або скасування воєнного стану.

«Наразі 495 громад з 1469 вже створюють свої комплексні плани просторового розвитку. Ба більше, у новому законодавстві також передбачили, що наявність ППР є перевагою при розгляді питань щодо фінансування відновлення громади та розвитку інфраструктури за рахунок бюджетних коштів або коштом міжнародної фінансової допомоги», — зазначила Олена Шуляк.

Парламентарка також наголосила на тому, що майже третина українських територіальних громад над розробкою комплексних планів просторового розвитку вже працюють. ППР, пояснює Олена Шуляк, є одночасно і містобудівною документацією на місцевому рівні та документацію із землеустрою. Він охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку. І саме ця документація визначатиме, де буде споруджуватись садок, школа або житло, де розвиватиметься промисловість, а де природні парки. Це відкриває нові можливості для автоматизації та прозорості всіх процесів. Мало того, після створення і реалізації ППР доходи місцевих бюджетів можуть зрости на 10-20%.

Народна депутатка також зазначила, що на сьогодні для спрощення процесу створення комплексного плану просторового розвитку пропонується одразу два інструменти. Це містобудівний кадастр державного рівня, який уже почав працювати, а також програми комплексного відновлення (ПКВ), дані з яких можуть стати основою планів просторового розвитку.

«Плани просторового розвитку означають створення якісної містобудівної документації. А це фактичний знак «стоп» різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різних схем у сфері містобудування. До того ж якісна містобудівна документація, зрештою, означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для ОМС», — резюмувала Олена Шуляк.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.