«Добре, що тема повернення викрадених і депортованих дітей прозвучала на зустрічі такого високого рівня. Про неї говорив і Дональд Трамп, і Урсула фон дер Ляєн. Добре, що ця надзвичайно сенситивна тема порушується і в горизонталі Перших леді», - акцентувала Олена Кондратюк на своїй Facebook сторінці.
Віцеспікерка також звернула увагу, що вперше за каденції Дональда Трампа прозвучала готовність США дати Києву стратегічний захист.
«Уперше Трамп особисто визнав, що безпека України - частина стратегічних інтересів США та НАТО. Це змінює риторику: замість «зупинити війну будь-якою ціною» - визнання, що росію треба стримувати силою та гарантіями, а не тільки переговорами», - зауважила Олена Кондратюк.
На її думку, для Києва це сигнал, що навіть без швидкого вступу в НАТО існує реалістична альтернатива, яка може закріпитися юридично.
«Така собі «гібридна модель НАТО»: юридично не Альянс, але політично - сигнал, що Україна не залишиться сам-на-сам. Тепер українській дипломатії треба перетворити цю обіцянку на конкретний документ із чіткими механізмами», - підкреслила Олена Кондратюк.
Серед можливих механізмів, на думку Віцеспікерки, може розглядатися двостороння угода зі США за аналогією з договорами США-Південна Корея, США-Японія, де Сполучені Штати беруть на себе зобов’язання захищати країни в разі нападу. Або тристоронні чи багатосторонні домовленості: США та ключові європейські країни (Британія, Франція, Німеччина). Можливий також окремий безпековий блок для України, інтегрований у НАТО, але без формального членства.
«У будь-якому разі переговори у США показали, що Україна на боці добра. Що вона не одна. З нею найпотужніші країни Європи. Це не гарантія, але шанс», - переконана Олена Кондратюк.
