Один із найбільших викликів, із якими зіштовхуються Захисники та Захисниці після повернення, — наслідки поранень і пережитого досвіду, зокрема набуті порушення зору, слуху, мовлення чи психічного здоров’я.

У спілкуванні з такими людьми потрібно не ігнорувати, а навпаки — враховувати ці особливості й учитися правильно комунікувати з ними.

Ось прості, але дуже важливі рекомендації з «Довідника безбар’єрності» — ініціативи й флагманського проєкту першої леді Олени Зеленської.

Особливості спілкування з ветеранами / ветеранками, які мають порушення зору:

- при зустрічі обов’язково назвіть себе та людей, які з вами. Можете описати місце, де ви перебуваєте (якщо це буде доречно);

- можете запропонувати людині свою руку;

- завжди звертайтеся напряму до неї, а не до її супровідника;

- якщо ви читаєте для людини, яка погано бачить, спочатку розкажіть їй про те, що ви збираєтеся читати. Не пропускайте інформацію, якщо вас про це не попросять.

Особливості спілкування з ветеранами / ветеранками, які мають порушення слуху:

- при спілкуванні з людиною дивіться на неї;

- щоб привернути увагу людини, назвіть її ім’я. Можна помахати їй рукою або легенько постукати по плечу, але це не має бути несподівано. Намагайтеся встановити зоровий контакт, висловлюйте свою думку чітко й лаконічно;

- говоріть рівно, не варто надмірно підкреслювати що-небудь;

- якщо вас просять кількаразово повторити щось, спробуйте перефразувати сказане;

- не затуляйте своє обличчя руками, волоссям чи будь-якими предметами (часто люди з порушеннями слуху чудово читають по губах);

- не змінюйте тему розмови без попередження. Використовуйте фрази-містки на кшталт: «Добре, тепер ми можемо обговорити...»;

-  запитайте, чи не буде простіше підтримувати зв’язок у листуванні;

- інформацію, яка містить число чи адресу, краще написати.

Особливості комунікації з ветеранами / ветеранками, які мають порушення мовлення:

- не ігноруйте, не перебивайте людину, починайте говорити лише тоді, коли переконаєтеся, що вона договорила;

- уважно вислухайте її, будьте терплячими, зачекайте, поки людина сама закінчить фразу;

- не виправляйте і не закінчуйте думку за неї;

- не намагайтеся пришвидшити розмову;

- не вдавайте, що зрозуміли людину, якщо насправді це не так, — краще перепитати;

- підтримуйте візуальний контакт.

Особливості спілкування з ветеранами / ветеранками, які мають ментальні порушення:

- не треба думати, що людина, яка має ментальні порушення, обов’язково потребує спеціального поводження;

- спілкуйтеся з нею як з особистістю. Не варто робити передчасних висновків на основі досвіду спілкування з іншими людьми, які мають такий самий діагноз;

- думка, що люди, які мають проблеми, пов’язані з ментальним здоров’ям, більше за інших схильні до насильства, — міф.

Ці методи допоможуть вибудувати взаємоповагу й довіру із Захисниками та Захисницями, а також не спричиняти додаткового стресу й дискомфорту.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.