Воно утверджує шанобливе ставлення до одного з головних символів нашої держави — синьо-жовтого стяга, який уособлює багатовікову боротьбу українського народу за свободу, незалежність і гідність.
Свято було встановлене Указом Президента України № 987/2004 від 23 серпня 2004 року. Пізніше до нього вносилися зміни: Указом Президента № 602/2009 від 7 серпня 2009 року та Указом Президента № 576/2015 від 10 жовтня 2015 року. Відтоді цей день став загальнонаціональним і щорічно відзначається урочисто по всій країні.
Поєднання синього та жовтого кольорів має глибоке історичне коріння. Ще в княжі часи та пізніше в гербах і на клейнодах українських земель зустрічалося їхнє поєднання. У козацьку добу синьо-жовті стяги використовували у війську, на міських гербах, у геральдиці Галичини. У XIX столітті на хвилі національного відродження синьо-жовті кольори стали символом боротьби за права та самобутність українців. 1848 року у Львові під час революційних подій синьо-жовтий прапор уперше був офіційно піднятий над міською ратушею. У XX столітті, за часів існування Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, він став символом державності. Після проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року саме синьо-жовтий стяг було затверджено як Державний Прапор України.
Традиційно синій колір символізує чисте небо, мир і духовність, а жовтий — золоту пшеницю, хліб та достаток. Разом вони уособлюють гармонію української землі й народу, нерозривний зв’язок людини з природою.
У День Державного Прапора України по всій державі відбуваються урочисті заходи — підняття прапорів на центральних площах, біля адміністративних будівель, у навчальних закладах та військових частинах. Із 2009 року традиційним стало проведення урочистої церемонії підняття найбільшого Державного Прапора в Києві на Софійській площі. Громадяни прикрашають оселі, вулиці та автомобілі державними стягами, засвідчуючи повагу до символу своєї країни.
Особливого значення свято набуло в умовах боротьби з російською агресією. Синьо-жовтий прапор став уособленням мужності та нескореності. Він майорить на передових позиціях, у визволених містах і селах, стає знаком надії для тих, хто бореться за незалежність та повернення українських територій.
Нині український стяг відомий у світі як символ свободи, незламності та гідності. Його піднімають на міжнародних спортивних аренах, під час дипломатичних заходів, на підтримку України в багатьох країнах світу.
Для кожного українця День Державного Прапора — це не лише офіційне свято, а й нагода відчути гордість за свою країну, згадати Героїв, які віддавали життя за право жити під синьо-жовтим стягом, та утвердитися в переконанні, що незалежна Україна — це назавжди.
День Державного Прапора України — свято, яке поєднує історію та сучасність, минуле і майбутнє нашого народу. Це символ свободи, сили, віри та надії. Щороку 23 серпня мільйони українців високо піднімають його з почуттям шани до Батьківщини та впевненістю у Перемозі України.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
