Метою поїздки був розгляд двох євроінтеграційних законів: вже ухваленого Закону України «Про публічно-приватне партнерство» (№ 4510-IX; в частині культури і туризму) та підготованого до другого читання проєкту Закону України щодо основних засад розвитку туризму (реєстр. № 4162).
Хмельниччину обрали не випадково — це один із найбагатших культурно регіонів України та привабливий край для туристів. Частину туристичних магнітів депутати оглянули в межах цього робочого візиту: пам'ятку архітектури 15-18 століть — Костел св. Миколая та монастир домініканців, Ратушу або міський (польський) магістрат, Церкву Пресвятої Трійці, Башту Стефана Баторія, одне з найвизначніших туристичних місць Хмельниччини та всієї України — Бакотську затоку, унікальну екологічну родинну пасіку — «Медову Бакоту».
Крім того, поспілкувались із засновниками «Бакота Хабу» — мистецької резиденції, яка надає можливість, час та ресурс для відновлення та розвитку на Бакоті і активно популяризує крафтовий продукт громади (приклад ефективного партнерства громадської організації та місцевої влади). Зустрілись з представниками Палацу адвоката Самуїла Гершгоріна (зараз це так званий транзитний проєкт; ремонтні роботи тривають).
Делегацію парламентарів та представників Державного агентства розвитку туризму супроводжували голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету з питань економічного розвитку Ігор Марчук, заступник міського голови Кам’янця-Подільського Дмитро Назаренко, генеральний директор Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець» Василь Фенцур, директорка Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Олександра Свиридюк та ін. Міський голова Кам'янця-Подільського Михайло Посітко та голови громад також взяли участь у засіданні.
Відкриваючи засідання, голова Комітету Микита Потураєв наголосив:
«Ми вже бачимо дуже конкретні й практичні напрями для нашої роботи і конкретні рішення. По-перше, це стосується вирішення проблем через надання більших можливостей місцевому самоврядуванню, яке має ресурси для розвитку і можливості для залучення інвесторів. По-друге, щодо унікальної зони — Бакоти потрібні рішення як на рівні Міністерства культури та стратегічних комунікацій, так і на рівні Міністерства економіки, і Кабінету Міністрів загалом, і, безперечно, Верховної Ради України, які б дозволили максимально вивільнити можливості і місцевих мешканців, і інвесторів. Безперечно потрібне зняття зайвих бюрократичних перепон, щоб усі ініціативи з легкістю могли реалізовуватись».
Першим розглянули Закон України «Про публічно-приватне партнерство». Документ презентував народний депутат Ігор Марчук. Ключові положення Закону:
► максимальне наближення всіх процедур до вимог Директив ЄС;
► зниження ризиковості здійснення інвестування в Україну через можливість застосування гібридної моделі — поєднання бюджетного, приватного та грантового фінансування проєктів;
► запровадження нових та вдосконалення наявних гарантій для інвесторів та кредиторів, зокрема гарантії стабільності законодавства та компенсації завданих приватному партнеру втрат та збитків;
► спрощення процедури підготовки допорогових проєктів вартістю до 5,5 млн євро;
► повноцінне впровадження проєктів ППП, заснованих на платежах з бюджету, зокрема платі за експлуатаційну готовність (Британська модель ППП);
► підтримка здійснення публічно-приватного партнерства та розподіл ризиків;
► спеціальні процедури для проєктів ППП / концесії у сфері освіти, будівництва житла та автомобільних доріг;
► впровадження електронної торговельної системи, що сприятиме прозорості та публічності за кращими міжнародними стандартами;
► особливий режим підготовки для проєктів ППП з відновлення інфраструктури та економіки на державному та місцевому рівнях, порядок якого визначатиметься Урядом України.
«Упродовж трьох років я на різних публічних майданчиках наголошую: наша спадщина й культура — це не лише фундаментальна основа національної самосвідомості, а й потужне (а подекуди навіть єдине) джерело економічного розвитку, особливо на непромислових територіях», — переконаний політик.
За його словами, культурна спадщина має бути активом, що продукує доходи, формує прибуток, забезпечує своє збереження та стимулює розвиток. Адже просто «експонат» потребує фінансування, залежить від бюджету й має певну негативну енергетику витратного тягаря.
Як зазначив голова підкомітету з питань культури Микола Княжицький, ще одним аспектом державно-приватного партнерства є розвиток ідей. Для прикладу депутат згадав POLIN — музей історії польських євреїв. Це перша в Польщі державно-приватна установа, створена спільно урядом, органами місцевого самоврядування та неурядовою організацією.
Далі Комітет заслухав голову підкомітету з питань туризму Дмитра Нальотова. Очільник підкомітету презентував законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про туризм» та деяких інших законодавчих актів щодо основних засад розвитку туризму.
«Це досить великий рамковий закон, який ми довго опрацьовували. Між першим і другим читанням минуло вже понад три роки. Узгодили 1370 поправок. Досягнули взаєморозуміння і внесли в текст багато нового», — сказав депутат.
Основні новели законопроєкту № 4162:
► дерегуляція, спрощення ведення бізнесу в галузі туризму;
► акцент на в’їзному і внутрішньому туризмі;
► має бути державна цільова програма і місцеві стратегії; туристичний збір повинен мати цільове призначення; введено поняття «національний туристичний продукт»;
► створюється єдиний туристичний реєстр — електронна база туроператорів, турагентів, засобів розміщення та фахівців туристичного супроводу;
► великий розділ стосується безпеки туристів; змінюються підходи до фінансового забезпечення туристичних операторів. Окрім банківської гарантії, додається механізм фінансового забезпечення;
► додається пільговий період до виходу на 5-відсоткову ставку страхування.
Дмитро Нальотов наголосив, що загалом закон готовий для розгляду у другому читанні.
Голова Державного агентства розвитку туризму України Наталя Табака поінформувала про поточний план діяльності ДАРТ. Місія агентства — сформувати сучасну, сталу та диджиталізовану систему туризму в Україні, засновану на прозорості, реальній статистиці, інноваційних сервісах і якісному туристичному продукті, який відповідає європейським стандартам. ДАРТ працює з відновленням та стратегічною трансформацією галузі, щоб підготувати її до відновлення іноземних туристичних потоків і повноцінного післявоєнного розвитку. Серед іншого, у містах та регіонах України заплановано створити інвестиційний портфель туристичних проєктів. Станом на зараз внаслідок повномасштабного вторгнення пошкоджено 453 об’єкти туризму.
Рішення за результатами виїзного засідання Комітет ухвалить найближчим часом.
«Надзвичайно вдячний за конструктивну дискусію. Для Кам’янця-Подільського галузь туризму особливо важлива. Публічно-приватне партнерство є нашою перспективою, бо в умовах війни та в післявоєнний час надзвичайно важко утримувати спадщину, яку ми отримали від наших предків, і передати її нашим нащадкам», — резюмував міський голова Кам'янця-Подільського Михайло Посітко.
Комітет щиро дякує співорганізаторам виїзного засідання та вкотре наголошує, що туризм — це не лише розваги, а й вагомий внесок в економіку, у розвиток краю. Туризм сприяє міжкультурному діалогу і є засобом для рекреації.
