Ця трагічна дата нагадує про один із найжахливіших злочинів нацистів під час Другої світової війни. 29—30 вересня 1941 року, одразу після захоплення Києва нацистськими військами, окупанти здійснили масове знищення мирного населення. До урочища Бабин Яр були зігнані тисячі киян — переважно євреї, але також роми, пацієнти психіатричних лікарень, радянські військовополонені, члени підпілля. За два дні було розстріляно понад 33 тисячі осіб. Протягом наступних місяців розстріли тривали. У Бабиному Яру загинули десятки тисяч представників різних національностей і віросповідань. Загальна кількість жертв сягнула близько 100 тисяч осіб. Ця трагедія стала символом Голокосту на території України та в усьому світі, свідченням безмежної жорстокості нацизму і болісною раною для всього людства.

За радянських часів правда про Бабин Яр замовчувалася. Лише наприкінці ХХ століття почали з’являтися перші пам’ятники, відкриватися документи, публікуватися свідчення очевидців.
Сьогодні на території Бабиного Яру встановлено десятки пам’ятників різним групам жертв — євреям, ромам, українцям-націоналістам, дітям, священнослужителям. Щороку 29 вересня тут відбуваються жалобні заходи за участю представників держави, духовенства, дипломатів, громадських організацій та киян.

Важливу роль у збереженні пам’яті відіграє Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», створений у 2016 році. Це міжнародний проєкт, що об’єднує істориків, дослідників, освітян та митців. Тут відбувається дослідження і документування подій, пов’язаних з Бабиним Яром і Голокостом в Україні. Центр збирає архівні матеріали, свідчення очевидців, проводить наукові конференції. Мають місце освітні програми для молоді й педагогів, які знайомлять із історією трагедії, сприяють формуванню культури пам’яті та боротьбі з антисемітизмом і ксенофобією. Відбувається вшанування жертв — організація меморіальних заходів, презентація мистецьких проєктів, створення віртуальних експозицій, які роблять пам’ять доступною широкій аудиторії. Центр активно співпрацює з провідними музеями та інститутами пам’яті світу.

Попри війну Меморіальний центр продовжує роботу, зокрема в онлайн-форматі, відкриваючи нові виставки й цифрові архіви. Його місія — не лише зберегти пам’ять про минуле, а й запобігти повторенню таких злочинів у майбутньому.

Трагедія Бабиного Яру — це не лише частина історії України, а й глобальний символ злочинів проти людяності. Сьогодні вона набуває особливого значення: у час, коли Україна протистоїть агресії росії, пам’ять про невинно вбитих людей є нагадуванням про цінність людського життя, свободи й гідності. Вшанування жертв Бабиного Яру — це заклик до єдності проти ненависті, расизму, антисемітизму, будь-яких форм дискримінації.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.