У змішаному форматі в Комітеті Верховної Ради України з питань молоді і спорту під головуванням голови Комітету Андрія Кожем’якіна відбулися слухання на тему «Шляхи вдосконалення розвитку дитячого спорту та дитячо-юнацького спорту на підставі підсумків моніторингу практики застосування та ефективності положень статей 9 та 10 Закону України «Про фізичну культуру і спорт».

У заході взяли участь члени Комітету — народні депутати України Жан Беленюк, Василь Мокан, Ольга Саладуха, Григорій Суркіс та Георгій Мазурашу, міністр молоді та спорту України Матвій Бідний, перший заступник міністра молоді та спорту України Юрій Музика, заступник міністра молоді та спорту України Сергій Тимофєєв, президент Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт, президент Національного комітету спорту інвалідів України Валерій Сушкевич, представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, закладів вищої освіти, громадських об’єднань фізкультурно-спортивної спрямованості, спортивних клубів та дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Відкриваючи слухання, голова Комітету Андрій Кожем’якін зауважив, що для членів Комітету дитячий спорт та дитячо-юнацький спорт є одними з найважливіших напрямів спорту, оскільки вони не лише готують майбутню спортивну еліту України — олімпійських та паралімпійських чемпіонів, переможців Всесвітніх ігор, чемпіонів світу та Європи, а й виховують мільйони здорових, фізично розвинених та підготовлених до життєвих випробувань громадян України.

Андрій Кожем’якін наголосив, що оскільки Україна свідомо обрала шлях європейської та євроатлантичної інтеграції, то Комітет вирішив використати механізм постзаконодавчого контролю, який широко використовується в європейських країнах, та опитав основних стейкхолдерів дитячого спорту та дитячо-юнацького спорту — батьків вихованців, тренерів (педагогів), працівників профільних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій та місцевих рад, науковців, представників національних спортивних федерацій та фізкультурно-спортивних товариств — щодо сучасних проблем дитячо-юнацьких спортивних шкіл та спортивних клубів.

Голова Комітету звернув увагу присутніх, що в опитуванні взяло участь понад 15 тисяч осіб, у тому числі більш як 11 тисяч батьків, діти яких займаються у спортивних клубах та/або дитячо-юнацьких спортивних школах, та понад 3 тисячі спортивних тренерів і викладачів, та зазначив, що, на його погляд, вкрай важливими є такі цифри звіту: 90% батьків повністю задоволені рівнем підготовленості та ефективністю роботи тренера (тренерів); 65% батьків відзначають відмінну якість тренувань своєї дитини, зазначивши високий рівень організації, наявність індивідуального підходу та ефективність занять. Це свідчить про те, що, незважаючи на недостатність фінансування сфери фізичної культури і спорту та сучасної спортивної інфраструктури, особливо під час повномасштабного вторгнення російської федерації, український дитячий спорт та дитячо-юнацький спорт має великий потенціал для свого розвитку.

У своїй доповіді голова підкомітету з питань спорту вищих досягнень та спортивної діяльності Ольга Саладуха зазначила, що багато років триває дискусія щодо спортивних клубів та дитячо-юнацьких спортивних шкіл стосовно того, який з цих закладів фізичної культури і спорту має бути в пріоритеті.

«На мій погляд, головне для нас при вирішенні цього питання — отримати оптимальні можливості для розвитку дитячого та дитячо-юнацького спорту. Проте, щоб вирішити проблему, потрібно якісно дослідити існуючий стан речей. І тому важливі результати моніторингу практики застосування та ефективності положень статей 9 та 10 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» доцільно використати при реформуванні сфери фізичної культури і спорту. З одного боку, маємо високу оцінку з боку батьків якості тренувального процесу, з іншого боку — багато критичних зауважень щодо недостатнього фінансування, низьких заробітних плат тренерів, неналежної матеріальної бази, великих витрат для участі у змаганнях», — зауважила Ольга Саладуха.

Ольга Саладуха наголосила: «Серйозною проблемою залишається низька оплата праці тренерів. Понад 52% тренерів, які взяли участь в опитуванні, не задоволені своєю заробітною платою. 40% опитаних отримують від 5000 до 10 000 гривень, 30% — від 10 000 до 20 000 гривень, майже 19% — менше 5000 гривень. Зрозуміло, що під час війни ресурси держави обмежені, проте такі заробітні плати є явно недостатніми. У підсумку всі групи респондентів звертають увагу на серйозність проблеми нестачі кваліфікованих тренерських кадрів та необхідність вдосконалення системи підвищення кваліфікації тренерів. Іншою важливою проблемою є невідповідність матеріально-технічної бази сучасним потребам, особливо у невеликих громадах. Також актуальною є проблема надання відстрочки від мобілізації тренерам спортивних клубів та дитячо-юнацьких спортивних шкіл, на що звертають увагу представники місцевої влади та спортивних федерацій».

Голова підкомітету зазначила, що в умовах децентралізації зростає роль органів місцевого самоврядування у розвитку дитячого та дитячо-юнацького спорту. Саме на місцевому рівні затверджується відповідний бюджет, вирішується питання оренди приміщень за пільговими умовами та низка інших важливих питань. Проте якщо великі міста мають суттєвий фінансовий ресурс і в багатьох випадках серйозно підтримують дитячий та дитячо-юнацький спорт, то більшість селищних та сільських громад мають обмежені можливості. У підсумку виявляється, що діти у Києві чи Львові мають більші права на заняття спортом, ніж діти у гірському районі. Це, безперечно, несправедливо, і необхідно розробляти механізм забезпечення всіх дітей правом на отримання належних фізкультурно-спортивних послуг.

Ольга Саладуха звернула увагу, що навіть у великих містах все відбувається по-різному і дуже часто залежить від позиції міського голови та депутатського корпусу. І громадським об’єднанням фізкультурно-спортивного спрямування, і батькам вихованців спортивних клубів та дитячо-юнацьких спортивних шкіл, і тренерам потрібно працювати з місцевою владою і вирішувати свої питання.

Також національні спортивні федерації мають активніше працювати зі спортивними клубами та дитячо-юнацькими спортивними школами, надавати методичну допомогу, проводити спільні заходи на місцевому рівні, що сприятиме підвищенню авторитету спортивних клубів та дитячо-юнацьких спортивних шкіл у місцевої влади.

Із співдоповіддю виступив заступник міністра молоді та спорту України Сергій Тимофєєв, який зауважив, що міністерство зацікавлене у прозорому механізмі фінансування дитячого спорту та дитячо-юнацького спорту, щоб тренер мав гідну оплату праці, можливості надавати якісні послуги, оскільки сьогодні великий спорт є верхівкою айсберга, а масовий спорт — це платформа цієї піраміди.

Експерт Вестмінстерської фундації за демократію Ганна Клименко ознайомила учасників слухань з результатами, отриманими від респондентів з основних блоків питань, і зауважила, що мета правового моніторингу — всебічно оцінити ефективність положень статей 9 та 10 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» і визначити чинники, які перешкоджають їх виконанню.

Анна Клименко наголосила, що результати моніторингу засвідчили, що і спортивні клуби і дитячо-юнацькі спортивні школи мають спільні проблеми. Можливо, тому не випадково, що і місцеві органи влади, і фізкультурно-спортивні товариства, і спортивні федерації, і науковці сфери фізичної культури і спорту вважають, що пріоритетного розвитку потребують як дитячо-юнацькі спортивні школи, так і спортивні клуби.

Секретар Комітету Григорій Суркіс зауважив: «Спорт починається не зі стадіонів і медалей — він починається з дитячої мрії. За кожною цифрою у цьому звіті стоїть дитина — з м’ячем, із мрією, з вірою у тренера. І наше завдання — зробити так, щоб ця віра не згасла, а мрія не зникла — ні в селі, ні у великому місті. Бо якщо ми справді хочемо бачити Україну сильною — фізично, морально, духовно, — починати треба з дитячого спорту. Саме тут народжуються здоров’я, патріотизм і людська гідність».

Секретар Комітету зазначив, що результати моніторингу засвідчили сильні сторони дитячого спорту та дитячо-юнацького спорту — ентузіазм тренерів, довіру батьків, традиції спортивних шкіл, а також виявили серйозні проблеми, які накопичувалися роками. Це сигнал, що законодавство і державна політика потребують осучаснення.

Григорій Суркіс наголосив на тому, що шанс на успіх у спорті не повинен залежати від місця проживання чи статків родини. Завдання держави — зробити його справді рівним для всіх. Моніторинг, проведений Комітетом за підтримки Вестмінстерської фундації, чітко показав: дитячий і дитячо-юнацький спорт в Україні має величезний потенціал. Але його розвиток стримують системне недофінансування, нестача кадрів та застаріла інфраструктура. Саме тому сьогодні потрібне осучаснення законодавства про фізичну культуру і спорт, щоб воно відповідало реаліям воєнного часу, новим формам клубного руху, потребам громад і запитам молодого покоління. Держава повинна забезпечити справедливі правила гри для всіх суб’єктів спорту — шкіл, клубів, федерацій, тренерів — і гарантувати стабільні умови для їх розвитку. Йдеться не лише про зміни до законів, а про оновлення самої філософії державної політики у спорті: від адміністративного контролю до партнерства з громадами, від утримання до розвитку. Це означає підтримку тренерів, модернізацію спортивних шкіл, відновлення зруйнованої інфраструктури, створення умов для повернення українських дітей, які нині тренуються за кордоном.

Секретар Комітету привернув увагу до українських дітей, які нині перебувають за кордоном. Частина родин уже повертається, інші — лише планують повернення додому. Для держави стоїть чітке завдання: діти, які повертаються в Україну, мають знайти тут умови не гірші, ніж ті, що вони мали за кордоном. «Бо якщо ми не створимо для них можливостей розвиватися, тренуватися, змагатися — їхні таланти охоче заберуть інші країни, клуби й федерації. І тоді ми втратимо не просто спортсменів — ми втратимо покоління, яке могло б прославляти Україну», — зазначив Григорій Суркіс.

На думку секретаря Комітету, спорт має стати частиною державних програм повернення і реінтеграції дітей та сімей. Там, де відкривається секція, спортивний гурток чи школа, туди швидше повертаються родини. Бо спорт — це середовище безпеки, стабільності й довіри. Дитина, яка повертається у спортивний зал, повертається і до життя.

Перший заступник голови Комітету Жан Беленюк звернув увагу присутніх, що заробітна плата молодих тренерів становить сьогодні в Україні приблизно 8000 гривень, що ніяк не мотивує спеціалістів вкладати душу і серце в свою роботу. «Вирішення цього питання має стати одним з пріоритетних завдань у роботі Міністерства молоді та спорту України», — зазначив Жан Беленюк.

Заступник голови Комітету Василь Мокан привернув увагу учасників слухань до проблеми фінансування спорту з місцевих бюджетів та зауважив, що в середньому лише 0,21% від доходів місцевих бюджетів закладено на розвиток спорту. Навіть під час війни держава і місцеві громади не мають права залишати спорт поза своєю увагою.

Василь Мокан запропонував включити до проєкту рекомендацій слухань питання щодо підтримки меценатської діяльності у спорті. «Ми свого часу пролобіювали прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо меценатської діяльності у сфері фізичної культури і спорту». Але він так і не працює, бо не внесені відповідні правки до цілої низки фінансових та економічних законів, насамперед Податкового та Митного кодексів.

В Україні працюють сьогодні лише 1097 дитячо-юнацьких спортивних шкіл. І це на більш ніж 1500 територіальних громад. Це жахливі цифри, адже виходить, що майже 37% громад не мають своїх ДЮСШ, що спричиняє занепад дитячого та дитячо-юнацького спорту», — зазначив Василь Мокан.

Голова підкомітету з питань фізичної культури та масового спорту, народний депутат України Георгій Мазурашу підкреслив, що настав час змінити систему підтримки спорту державою, опрацювавши наприклад, ідею «гроші ходять за дитиною».

Народний депутат України Едуард Прощук наголосив, що спортивна галузь тримається на плечах фанатів.

«Виклики у спортивній галузі нам добре відомі — потрібно підняти заробітну плату тренерам, які отримують значно менше, ніж вчителі фізичної культури у школі, та терміново вирішити питання щодо бронювання кращих спеціалістів, які тренують наших дітей, — хоча б заслужених тренерів України та тренерів вищої категорії», — зазначив народний депутат України.

Також учасниками слухань було озвучено низку інших проблемних питань щодо розвитку дитячого спорту та дитячо-юнацького спорту.

Після отримання пропозицій та зауважень до проєкту рекомендацій слухань у Комітеті з питань молоді і спорту Комітет затвердить їх на своєму засіданні.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.