Ринок вищої освіти розмаїтий та багатий на пропозиції платних послуг. Конкуренція гостра. Але щойно система дістає споживача, одразу розпочинається спекуляція. Вуз, набравши абітурієнтів, заробітну плату викладачам забезпечує. А все, що понад зарплати, жерці науки добувають самостійно, за рахунок встановленої заліково-екзаменаційної мзди.
З’ясувати скільки, за що і як платять миколаївські студенти, спробували представники громадської організації «Ліга миколаївської молоді». Було опитано 300 студентів із дев’яти державних і комерційних вузів міста. Як виявилося, 63% респондентів хоча б один раз платили викладачам за складання заліку чи іспиту. Студенти платять і за загальноосвітні (45%), і за профільні (37%) предмети.
Цікаво, що на запитання «Чи обурює вас необхідність оплати?» 53% відповіли заперечно і лише 37% обурені такої ситуацією. Деякі студенти були незадоволені не самим фактом вимагання, а надто високою ціною за «послуги» викладачів. Є в студентському середовищі так звані кур’єри, через яких гроші надходять до потрібного адресата. Одна зі студенток зізналася, що, роблячи на цьому бізнес, сама отримує заліки та іспити безплатно.
З’ясовуючи, звідки у «бідного студента» беруться гроші на купівлю оцінок, визначилося два основні джерела — 42% гроші дають батьки, котрі упокорилися такій необхідності. 41% опитаних заробляють самостійно.
Середньоарифметична сума одноразового платежу становить ні багато ні мало — 175 гривень. Частіше йдеться про суми в 50—150 гривень. Мінімальна — 10 гривень, максимальна — 400 доларів. Як висловився багатий студент: «Плачу оптом за всю сесію».
На всі спроби представників громадських організацій отримати хоча б якість коментарі з боку викладачів вони наштовхувалися на категоричні відмови.
Попит на освіту високий. Але якість її падає. Цей ринок не може запропонувати знань, він пропонує оцінку. За окрему плату.
