На малій батьківщині однієї з найвідоміших діячок українського правозахисного та національно-визвольного руху Оксани Мешко відзначили 110-річчя з дня її народження. Урочистості з цієї нагоди відбулися у Старосанжарській загальноосвітній школі, яка з 2002 року носить ім’я знаної не лише в нашій державі землячки. Влаштували їх учителі та учні за участі науковців, правозахисників і громадських активістів із Полтави.
Усі разом спробували наблизитися до першовитоків незламності духу жінки, яку за життя називали «козацькою матір’ю», «бабусею вітчизняної демократії» та навіть «українською Жанною д’Арк». Адже вона піднялася на боротьбу з найжорстокішою у світі тоталітарною системою ще на початку ХХ століття і не сходила з тієї жертовної стежки майже до його закінчення. Перших переслідувань зазнала, по суті, у підлітковому віці. Тоді, 1920 року, після розстрілу більшовиками батька, якого взяли в заручники за невиконання волостю продподатку, змушена була з матір’ю та сестрами залишити рідні Старі Санжари.
Як родичка «ворогів народу» та «співчуваюча» повстанцям УПА й узагалі «терористка» перший «заґратований» строк — 10 років концтаборів — одержала у 1947 році нібито за «підготовку замаху» на першого секретаря ЦК КП(б) У Микиту Хрущова. Другий (6 місяців ув’язнення та 5 років заслання до Хабаровського краю) їй,
76-річній бабусі, відміряли 1981 року — як поборниці прав людини і своєї нації, одній із фундаторок Української Гельсінської Групи, матері сина-дисидента. Зрештою, за лічені тижні перед відходом у вічність ця легендарна жінка встигла у жовтні 1990 року підтримати студентську «революцію на граніті», яка стала провісником нашої Незалежності...
На заході-присвяті лунали палкі промови, патріотичні пісні. Однак справжньою родзинкою стала наскрізна дія — переказ життєпису Оксани Мешко... віршованими рядками. З огляду на тривалість життя героїні та його насиченість драматичними подіями школярі продекламували присутнім своєрідну біографічну поему, яка легко запам’ятовується. Принаймні назвати ті рядки лише вставками до сценарію дійства, як то кажуть, язик не повертається. З любов’ю до землячки її життєвий подвиг опоетизувала вчителька української мови і літератури Людмила Дзюбан. А найзворушливішим моментом урочистостей стало нагадування прізвищ чотирьох випускників і вчителя школи імені Оксани Мешко, які беруть участь в АТО. Українську волю, за яку козацька мати боролася все життя, нащадки місцевих козаків сьогодні захищають зі зброєю в руках.
Полтавська область.
Біографію відомої землячки школярі переповідали віршованими рядками.
Фото автора.
