«Доводиться шукати баланс інтересу та компромісу» — сказав в інтерв’ю нашому кореспонденту керівник Луганської військово-цивільної адміністрації Григорій ТУКА

— Георгію Борисовичу, минуло три тижні від дня вашого призначення на посаду керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації. В яких питаннях за цей період ви кардинально змінили свою думку і позицію відносно ситуації на Донбасі?

— Швидше за все, це стосується торгово-економічної блокади Донбасу. Я зрозумів, що не можна рвати відносини з окупованими територіями, оскільки це спричинить катастрофічні наслідки для всього регіону. Взяти, скажімо, Луганську ТЕС. Вона забезпечує електроенергією всю область — і окуповану «ЛНР», і підконтрольну українській владі. Станція працює на антрациті, який видобувають на окупованій частині території.

 Якщо не буде вугілля, ТЕС зупиниться, і Луганщина порине в темряву.

 Що стосується торгівлі, то, як ви знаєте, сьогодні частково знімається блокада територій, зайнятих «ЛНР», і в районах лінії розмежування створюються гуманітарно-логістичні центри, в яких жителі окупованих населених пунктів зможуть купувати продукти, товари першої необхідності та медикаменти за низькими українськими цінами, а також одержувати послуги Ощадбанку, Пенсійного фонду і соціальних служб.

— Сьогодні наша область стала заручницею енергетичної нестабільності?

— Виходить, що так. Сьогодні функціонує всього одна ЛЕП, що подає електроенергію всьому регіону, і вона перебуває в жалюгідному стані — зранена і понівечена постійними поривами. Тому є гостра необхідність у будівництві резервної ЛЕП, у розвитку альтернативних джерел енергії. Днями відбулося засідання штабу з енергетичної безпеки області. На жаль, оптимізму немає. Жодних реальних варіантів поліпшення якості енергопостачання області в стислі терміни не знайдено. Для будівництва резервної лінії живлення потрібно чимале фінансування і, найголовніше, воно триватиме не один рік. Проте це потрібно починати робити! Починаємо із проекту. Я не приховуватиму правди. Ситуація вкрай складна. Відсутність гарантій у безперебійному енергопостачанні і можливості нарощування потужностей неминуче ведуть до проблеми створення нових підприємств.

— Сьогодні ви формуєте свою команду і, наскільки нам відомо, відчуваєте труднощі у доборі людей. У чому проблеми? Що вас не влаштовує?

— Доводиться шукати істотний баланс інтересу та компромісу. Ми одержали багато резюме від різних людей, 99% з яких закінчуються фразою «готовий працювати у вашій команді». Але коли вони дізнаються, в яких умовах повинні працювати, що я можу їм запропонувати, як державним службовцям (при цьому кажу чесно, що жодних доплат і конвертів не буде), то, зізнатися, кількість ентузіастів різко зменшується. І я розумію людей, не засуджую їх. Відповідно, доводиться вибирати з тих, хто згоден на це. Через кілька днів буде створено окрему поштову скриньку, до якої спрямовуватимуться всі резюме для розгляду кандидатур для роботи в адміністрації. Крім того, починає роботу незалежний «волонтерський аудит». Поступово перевіримо роботу всіх департаментів. Нові керівники пройдуть поліграф.

— Скажіть, а що ви думаєте про особливий статус Донбасу?

— Чесно кажучи, я не розумію, про що йдеться. 

Для мене не існує такого поняття, як «особливий статус Донбасу». Він має бути однаковим для всіх — і для Чернігівщини, і для Київщини, і для інших регіонів. 

Тому для мене неприйнятне таке формулювання, і я його не приймаю.

— Як ви думаєте, область готова до децентралізації влади?

— Це непроста тема. Мабуть, перш за все тут потрібно звернути увагу на міграційні процеси, пов’язані з великим напливом переселенців. Через приплив вимушених переселенців кількість населення в тій частині області, яка контролюється українською владою, збільшилася на 30%. Проте сталося так, що ці люди не тільки не можуть брати участь у виборчому процесі, а й не є частиною громад. Спостерігається неадекватна ситуація, коли, наприклад, кількість переселенців може сягати великих пропорцій і водночас ці люди юридично не можуть бути повноправними членами громад, не можуть ухвалювати рішення про об’єднання. Тут існують суперечності.

— Ви звернулися до Президента країни з ініціативою про створення військово-цивільних адміністрацій у всіх районах Луганської області на підконтрольній Україні території, а також у містах Лисичанську та Рубіжному. Ви вважаєте, що в цьому є гостра потреба? 

— Аналіз громадсько-політичної ситуації в регіоні показує, що депутати міських і районних рад здебільшого саботують сесії або ж не приймають важливих для людей рішень. У зв’язку з можливим загостренням воєнного конфлікту на території Луганської області прогнозується блокування роботи районних адміністрацій з боку депутатів, а це ускладнює оперативне прийняття стратегічних рішень. Беручи до уваги зовнішні та внутрішні загрози дестабілізації, на підставі закону ми і пропонуємо створити районні та міські військово-цивільні адміністрації. 

— На ваш погляд, наші люди готові, можуть, хочуть змінити свою свідомість?

 — Та різні є люди. Чесно кажучи, мене більше турбує відсутність ініціативи населення. Такий загальний пофігізм. Навіть не так — пофігізм стосовно себе самого. 

Я не розумію, як можна ледве животіти  на межі злиднів. Щодня боротися за виживання і при цьому не вживати жодних дій для зміни ситуації. 

Населення Луганщини живе дуже бідно.

— На кого ви плануєте робити ставку — на бізнес чи громадськість?

— На професійну громадськість і патріотичний бізнес.

— Не можу не поставити запитання: коли настане мир на Донбасі?

— У мене немає жодного грама сумніву, що ми переможемо в цій війні. Справа часу і ціни, яку за це заплатимо. Ми ще станемо свідками того, як Російська імперія розвалиться на складові. Історія не знає вічних імперій.

Луганська область.

Фото Олексія КОВАЛЬОВА.