Чернігів прощався з військовослужбовцем 53-ї окремої механізованої бригади Ігорем МЕДВЕДЕМ, що загинув біля міста Торецьк (колишній Дзержинськ) на Донеччині. У Катерининській церкві героя відспівували семеро священиків УПЦ Київського патріархату. Побратими, родичі та небайдужі чернігівці вслухалися у слова молитов і піснеспівів, де просилося оселити душу захисника України у місці спокою, що немає ні журби, ні зітхання. Секретар єпархіального управління отець Роман КІНИК наголосив: "Кожного разу, ховаючи героїв війни, ми сподіваємося, що це вже буде останній такий похорон. Але ворог і далі нищить наших кращих воїнів".
Вадим ЛІЛЬЧИЦЬКИЙ, заступник військового комісара області: "Ігор Медвідь був мобілізований майже рік тому зі Слобідки Новгород-Сіверського району, але проживав з дружиною у Чернігові. Загинув під час зіткнення з російською розвідувально-диверсійною групою".
Уточнює Олександр КАРПУК, заступник командира роти, у якій воював герой: "Під час виконання бойового завдання він спостерігав за противником. Перебував на лінії розмежування. Під час мінометного обстрілу осколки снаряду вдарили йому по аорті. Смерть була миттєвою. Двоє його товаришів поранено, нині вони перебувають у госпіталі".
Мабуть, зайве нагадувати, що росіяни вели обстріл із заборонених Мінськими угодами мінометів. А лейтенант Олександр Карпук додає про Ігоря Медеведя: "Ми разом служили -- у нас ліжка були поруч. Хоч він солдат, а я офіцер, ми дружили з самого початку. Веселий був, чистоту любив".
...І знову "Плине кача по Тисині", знову лопотять на вітрі прапори, завмирає рух по вулиці, якою повільно рухається похоронна процесія. Чернігівці стають на коліна, проводжаючи героя в останню путь. Сіверський край провів до місця вічного спочинку 145 героїв неоголошеної війни.
Василь ЧЕПУРНИЙ.
Фото автора.
Чернігівська область.
