Свого часу, вже і не пригадаємо хто, а таки вирішили, що для економії електроенергії потрібно навесні перевести годинник на годину вперед. Так увели поняття літного часу. А восени стрілку годинника переводять назад. Це зимовий час. В Україні з осені до весни світловий день коливається від 8 до 12 годин. З весни до осені він помітно збільшується з 12 і аж до 16 годин. У цей світлий період доби легко вписується восьмигодинний робочий день. Який сенс вводити літній чи зимовий час? Адже саме вдень найбільше споживають електроенергії в промисловості, установах.

 


Тисячі років люди жили і працювали за сонячним періодом доби. Й обід припадав тоді, коли сонце було у зеніті. Це була середина світлового періоду. Полуднати — обідати в полудень. Нині чомусь обід припадає на 13-ту чи 14-ту годину дня, а не на 12-ту. І за багато років до такого режиму пристосувалися не тільки люди, а й свійські тварини.

Немовлят від народження годують у певні години доби. І їм байдуже, що за вказівкою влади чергове годування настане на годину раніше чи пізніше. Організм немовляти потребує годування у звичному режимі. Інакше крику не уникнути. І матері продовжують годувати немовлят так, як було і до зміни часу. Це саме стосується годівлі свійських тварин, доїння корів. Якщо корів доять о 6-й годині ранку, то після переходу на зимовий час це потрібно було б робити на годину пізніше.


Писком, рохканням, муканням відповіли б тварини на зміни в режимі годування, доїння. А що вже казати про людей? Нас заспокоюють, що організм звикає до нового режиму часу. Так, можна примусити себе лягати і вставати на годину раніше чи пізніше. А як бути зі стресом? Чому введення літнього і зимового часу не узгоджують з педіатрами, психологами, невропатологами? Чому сумнівна економія електроенергії ставиться вище за здоров’я людей і тварин?



Житомир.


Мал. Миколи КАПУСТИ.