У Комітеті з питань охорони здоров’я активно обговорюють затверджену урядом за поданням Міністерства охорони здоров’я Концепцію реформування системи охорони здоров’я України.
В урядовій концепції немає інструментів та механізмів, зауважила у коментарі голова комітету Ольга Богомолець. «Те, що запропонував МОЗ, жодним чином не розв’язує тих проблем, які існують у системі охорони здоров’я, — каже парламентарій. — Для того щоб відбулася трансформація української системи охорони здоров’я до європейських стандартів, потрібен час — не рік і не три. Тому перший крок, який потрібно зробити до введення медичного страхування, до зміни моделі фінансування сімейних лікарів, — це затвердити європейські протоколи лікування. Сьогодні в Україні європейська ціна на газ, а лікують людей не за європейськими протоколами. Тому виникають запитання: а що лікуватиме сімейний лікар? Як лікуватиме? Чи вистачить тієї тисячі гривень, щоб надати кваліфіковану допомогу? Йдеться про те, що МОЗ виділятиме на лікування людини на рік тисячу гривень. Друге — розрахунок послуги, скільки коштуватимуть медичні послуги, за що держава сплачуватиме лікарю. А також скільки коштуватимуть ліки. Всі ці кроки прописано у рекомендаціях парламентських слухань, таких кроків — 25. Необхідно також ухвалити закон про лікарське самоврядування, лікарю може бути надано статус суб’єкта підприємницької діяльності. Також нині триває підготовка закону про зміни в структурі судмедекспертизи».
Ольга Богомолець наголошує: в урядовій концепції вектор задано правильний, але інструментів немає. «Це те саме, що ви купили квиток на Відень, а залізничні колії ще не проклали, — пояснює вона. — Інструментів, які б дали змогу і провести реформу сімейної медицини, і потім перейти на базовий гарантований державою перелік медичних послуг, немає. Їх закладено в законах, які напрацював комітет (№ 2309Д, № 4456, №4457), що визначають перелік медичних заходів і основи надання медичних послуг. Без них здійснити реформу, яку пропонує МОЗ, неможливо».
Окрім того, наголошує О. Богомолець, у кожній медичній установі первинного рівня, де працюватиме сімейний лікар, має бути Інтернет, бо якщо не буде Інтернету, обліку та електронного реєстру пацієнтів також не буде. А для реімбурсації, тобто відшкодування коштів за лікарські препарати, має бути єдина мережа аптек. Якщо буде десять мереж чи в кожній області своя мережа, то будуть страшенні зловживання.
Заступник голови комітету Ірина Сисоєнко (фракція «Самопоміч») підтримує ініціативи уряду, проте водночас звертає увагу на те, що медична галузь потребує якісних комплексних змін, а не фрагментарних ініціатив.
«Маємо одночасно дивитись і розуміти, як працюватимуть лікарні екстреної допомоги, районні, обласні лікарні, спеціалізовані медичні заклади другого та третього рівнів медичної допомоги», — зазначає народний депутат.
І. Сисоєнко переконана, що уряд має скасувати рішення про передачу фінансування комунальних послуг та енергоносіїв лікарень місцевим бюджетам. «Громади невеликих міст та селищ можуть не мати необхідних надходжень до бюджетів, що призведе до закриття лікарень», — зауважує парламентарій.
