Сто п’ятдесят артефактів часів Київської Русі, знайдених у 2013-2016 роках під час археологічних досліджень літописного граду княгині Ольги — Вишгорода, експонуються в Національному музеї історії України (на знімку).

Це велика кількість кераміки, побутові речі — риболовні гачки, ключі, металеві кути із скринь, пряслиця, бойовий ніж, наконечники стріл. Як розповідає старший науковий співробітник відділу найдавнішої та середньовічної історії України музею Володимир Колибенко, дослідження на посаді Вишгорода кінця X — першої чверті XІІ ст. виявили найбільший з відомих гончарних центрів середньовічної Східної Європи. На думку археолога Дмитра Бібікова, який проводив розкопки, у період його розквіту тут могло функціонувати 250—300 горнів (знайдено 50), а вишгородське керамічне виробництво забезпечувало потреби не лише самого княжого граду, а й багатьох навколишніх сіл і містечок. Перші розкопки на цій території почалися ще в 1936-1937 рр., коли відомий археолог Теодосій Мовчанівський (у 1938-му заарештований «за підривну шкідницьку діяльність в області науки»), на схилах яру біля сучасного собору Вишгородської Богородиці розкопав три гончарні горна. Місцеві каолінові глини вважалися високоякісними, а гончарі, які заселяли цілий квартал середньовічного міста (посад займав 19 га), були хорошими майстрами, які працювали на замовлення київської княжої адміністрації і виготовляли посуд стандартизованого об’єму. Цей посуд мав гончарські клейма у вигляді князівських знаків.
Ще у 1947 р. у завалі печини було знайдено денце з клеймом, ідентичним знаку на монетах князя Володимира, який карбував тризуб. Деякі клейма з розкопок 1990 р. теж у вигляді тризубів, що засвідчує належність майстрів до князівського господарства.
— Серед найцікавіших знахідок, представлених на виставці, — германська монета імператора Оттона ІІ, скандинавська фібула з ведмежою головою (застібка для одягу), деталі поясного набору, фрагмент візантійської амфори, — каже Володимир Колибенко. — А ще срібна підвіска, хрестики, іконки — ціла серія речей елітного призначення. Знахідки германського, скандинавського, угорського, дунайсько-болгарського походження свідчать про жваву торгівлю Києва з європейськими країнами, Візантією, Сирією.
— Нові дослідження змінюють наші знання про життя і побут ремісників та селян у часи Київської Русі, сформовані за радянських часів. Уявлення про те, що вони були смердами, холопами, сірими — неправильне, — зазначає історик.
— Це були не такі вже й бідні люди. Елітні речі, зокрема скляні браслети, що були досить дорогими у ті часи, знайдені у селі Ходосівка на Київщині. Нині тривають розкопки у Феофанії, тут теж виявлено прикраси із срібла, скляні браслети, уламки візантійських амфор, — наголошує Володимир Колибенко.
На привілейоване становище жителів гончарного посаду Вишгорода вказує і Дмитро Бібіков. На його думку, велика кількість імпорту, виявленого під час розкопок, а це й бронзова з позолотою кінська бляха-решма, скандинавська срібна оббивка, скляні вироби східного походження, свідчить про те, що елітними речами користувалися не лише дружинники, а й ремісники. Дмитро Бібіков зазначає, що з гончарями розраховувалися сріблом. Про це свідчать знайдені на посаді вагові гирьки і терези, платили й хутрами (виявлено пломби дрогичинського типу з тамгоподібним знаком), ювелірними виробами.
Експозиція працюватиме до 27 вересня. Після цього унікальні артефакти можна буде побачити у Вишгородському історико-культурному заповіднику, де вони зберігаються.

Світлана ЧОРНА.
Фото автора.