Почесний донор України Володимир Ніколаєв —  єдиний донор у нашій країні, який отримав звання «Герой України»

Мешканцю Дніпра Володимиру Ніколаєву — 72. Щомісяця, а то й частіше, на відміну від своїх однолітків, він бадьорим кроком прямує до обласної станції переливання крові. Сьогодні, у Всесвітній день донора, в нього черговий ювілей — 730-та донація.

Один донор крові рятує трьох пацієнтів — це статистика. Тільки уявіть собі, за 42 роки донорства чоловік здав більш як півтонни крові й плазми і допоміг врятувати понад дві тисячі пацієнтів.

Таку «залежність» чоловік відкрив у собі ще 1976-го.

Фото надано автором.

— Ще в 60-х до мене на роботу прийшов комсорг і сказав, що у пологове відділення потрібна кров. Ми всім відділом із 20 чоловік і пішли. Здали, добряче пообідали. Нам ще й сто грамів вина налили. Перша здача була як свято. І тільки через десять років здав кров удруге. Так і закрутилося. Спочатку раз у два місяці здавав тільки кров. Середня норма — 450 мл за один раз. Потім помітив, що люди здають ще щось. З’ясував — плазму. Ага, її можна частіше — кожні два тижні. Процес займає приблизно 40 хвилин, а забір крові — десь 10.

Маючи таку поважну донорську вислугу, чоловік може з впевненістю заявити — боятися донорства не варто.

На запитання про особливості дієти перед донацією Володимир Костянтинович стверджує, що нічого надважкого тут немає. Просто дещо обмежити себе щодо вживання жирної їжі, не пити алкоголь і не курити.

— З роками дуже звикаєш до цього. Дружина завжди мене запитує, коли я планую йти на станцію, щоб не дай боже не нагодувати мене чимось жирним. Адже коли здаєш плазму, то жирна їжа відразу ж позначається на її якості. В жовтій рідині з’являються жирні вкраплення. Це брак. Якщо її переливають відразу, то нормально. А якщо вона постоїть з добу — її можна відразу відбракувати. На тебе витратили розчини, а ти все зіпсував. Тому я ретельно готуюся щораз, бо не хочу комусь нашкодити.

Раніше кров можна було здавати з 18 до 60 років. Зараз ці нормативи змінилися: 18 і — поки є сили, залежно від медичних показань. Це й «грає на руку» Володимиру.

«Тільки на початкових етапах перевірки в нас відсіюється 25% потенційних донорів»

У Дніпропетровській обласній станції переливання крові стверджують, що за останні чотири роки кількість донорів крові в області зростає. Через свою географічну наближеність до бойових дій тут «циркулює» найбільше донорської крові порівняно з іншими українськими містами. Головний лікар Антоніна Сердюк пригадує, що коли почалася війна, відбувся певний «бум донорів».

— У лікарню Мечникова привозили дуже багато поранених. Відповідно, й потреби у донорській крові з кожним боєм на передовій зростали. Бої за Іловайськ, ДАП, Дебальцеве — за день ми приймали по 300—400 донорів. Наприклад, у звичайний день, разом зі структурними підрозділами у Кам’янці і Нікополі, маємо 100—120 донорів. Починаючи з квітня 2014-го по травень 2018 року компонентів крові видано 9 540 учасникам АТО. За цей період в області на допомогу бійцям прийшло 15 183 донори.

Тільки на початкових етапах перевірки тут відсіюється 25% осіб. Є тимчасові відхилення у здоров’ї, а є й постійні.
— 85% осіб — донори родичів. Раз в житті здав кров — і все, більше мотивації немає. Хіба що щось станеться знову, і людина прийде. Тож «одноразових» донорів більше, ніж активних. Активним донор вважається тільки тоді, якщо здав три і більше рази.

Якщо кілька донацій крові доходить до 40, а кількість плазми з максимальними дозами — 60, людина стає почесним донором. Таких майже 12 тисяч в області. Якщо понад 100 разів — стає заслуженим донором України. В нас їх 27.

Прагнути до цього звання є неабиякий стимул. Адже почесні донори мають пільги. Вони можуть використовувати чергову відпустку у будь-який зручний для себе час. Купують ліки з 50-відсотковою знижкою і мають право на безплатне зубопротезування. А ще до пенсії почесних донорів додається 10% від прожиткового мінімуму. А от Володимир Ніколаєв — абсолютний рекордсмен і єдиний Герой України, який здобув це почесне звання саме за донорство.

— Володимир Костянтинович — справді унікальна людина, — підсумовує Антоніна Сердюк. — Між донаціями рекомендують робити інтервал до 60 днів. Тоді повністю відновлюються всі складники крові. У Володимира Костянтиновича це відбувається значно швидше. Тож інколи приходить до нас двічі на місяць. Його приклад — гідний наслідування. Регулярна кровоздача стимулює організм, та й у кризових ситуаціях донор має більше шансів на виживання, адже його організм адаптований до певної крововтрати.

За статистикою станції переливання, частіше донорами стають чоловіки. Середній вік — від 35 до 45 років. Більшість донорів здає кров безплатно.

З 11 по 16 червня по всій області проходять дні донора під девізом: «Подумай про інших — здай кров». Тож запрошуємо всіх охочих долучитися і відчути на собі весь шлях донора!

Пам’ятка донорам крові

Правила підготовки до здачі крові:
— не пийте алкоголь за 48 годин до здачі крові;
— не приймайте сильних ліків (антибіотиків) за 72 години до донорства;
— не слід напередодні вживати жирну та важку їжу;
— якщо ви курите — утримайтеся протягом двох годин перед здачею крові;
— не забудьте паспорт та гарний настрій.

Після здачі крові:
— після здавання крові слід  відпочити кілька хвилин. Посидьте спокійно деякий час, випийте чаю і перекусіть;
— дві години уникайте водіння мотоциклом чи велосипедом;
— протягом двох-трьох годин не піднімайте нічого важкого рукою, з якої брали кров;
— алкоголь не пийте раніше, ніж через вісім годин;
— 24 години не займайтеся фізичними вправами;
— 48 годин багато пийте і регулярно їжте;
— 10 днів не робіть ніяких щеплень.

Обмеження для здачі крові:
— донором крові чи плазми можна стати у віці від 18 років, з вагою не менше 50 кг;
— має минути більше місяця після ангіни, ГРВІ та грипу;
— після останнього візиту до стоматолога має пройти не менше 10 днів;
— після щеплення — від 10 днів до одного року (залежно від вакцини);
— після нанесення татуювання, пірсингу або пологів — щонайменше рік.