Найвищий знак державності — корони київського князя Володимира (на знімку) та його дружини Анни Візантійської — виставлено для огляду в Національному заповіднику «Софія Київська».

 

Як зазначила під час презентації виставки завідувачка науково-дослідного відділу заповідника «Інститут «Свята Софія», доктор історичних наук Надія Нікітенко, реконструкцію цих клейнодів проведено на підставі історичних джерел: срібників і злотників — монет, на яких у добу Київської Русі карбували зображення Володимира і де князя зображували у короні, а також фресок, хронік та описів. Президент благодійного фонду «Відродження історико-культурної спадщини України імені Героя України Б. Г. Возницького» Ігор Жук, автор проекту й ініціатор виставки, додає, що за основу стилізованих головних уборів київських володарів також було взято візантійські корони — Костянтина IX Мономаха (XI століття) і святого Іштвана, а також візантійські пам’ятки IX—X століть й емалі знаменитого Лімбурзького релікварія кінця Х століття.

 

На знімку: президент благодійного фонду «Відродження історико-культурної спадщини України імені Героя України Б. Г. Возницького» Ігор Жук розповідає історію корон київських володарів — князя Володимира й Анни Візантійської.
 

— Досить поглянути на ці корони, щоб відчути усю могутність Київської Русі, — зазначає Надія Нікітенко. — Це історична реконструкція, і ніхто не може сказати, що наша історія вигадана. Корона — ознака монаршої влади. Ще у XVI—XVII століттях пам’ятали, що Володимир був монархом.
— Стилізована реконструкція візантійських корон X—XI століть у нашій країні не проводилась і не має аналогів, — зазначає Ігор Жук. — Корони князя Володимира й Анни Візантійської входять до великого зібрання історичних головних уборів духовних і світських лідерів «Корони світу», що налічує майже 80 експонатів.
Є в зібранні, котре нині експонується у Національному музеї «Чернігів стародавній», і корона Данила Галицького, який, створюючи європейську коаліцію для боротьби з монголо-татарами, прийняв вінець від Папи Римського Інокентія IV у 1253 році і став королем всієї Русі, та Роксолани, дружини володаря Османської імперії Сулеймана.
Зроблено презентовані вінці Володимира й Анни українськими ювелірами за візантійськими й сучасними технологіями із срібла з позолотою, прикрашено дорогоцінним і напівдорогоцінним камінням, перегородчатими емалями. На їх оздоблення пішло майже 10 тисяч натуральних перлин.
— Мета нашої експозиції — просвітницька, — наголошує Ігор Жук. — Через реконструкцію вінців київських володарів ми прагнули показати розвиток української державності в контексті державотворчих європейських процесів, а також персоналізувати історичні події, розповісти про хрещення Київської Русі, князя Володимира. Історично саме корона була тим клейнодом, що втілював державницьку ідею. Тож створення стилізованих корон Володимира й Анни, на мою думку, є ще одним кроком до пізнання нашої ідентичності. Якщо ми хочемо мати потужну державу, то маємо вчити свою історію. А вона у нас багата і славна. Київські князі були могутніми, і про них варто знімати фільми. Нині благодійний фонд працює над ідеєю створення музею символів влади минулих епох, державних реліквій. Як і над ідеєю, яку свого часу генерував подвижник музейної справи Борис Возницький. Він пропонував створити Український Лувр, де було б зібрано реліквії від найдавніших часів — Кам’яної Могили, Мезинської культури, Трипілля, княжої доби — до нашого часу. У запасниках наших музеїв є безцінні скарби усіх епох. Їх треба виставляти, треба, щоб їх бачили люди. Борис Возницький мріяв про музей, до якого б зайшла людина і побачила історію усіх українських земель. На такі просвітницькі й гуманітарні акції і спрямована наша діяльність.
Виставку корон Володимира Великого й Анни Візантійської присвячено 1030-річчю хрещення Київської Русі-України та 1000-літтю «Софії Київської».

Світлана ЧОРНА.
Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.