Цього року дитячому оздоровчому комплексу (ДОК) «Антей», який належить державному підприємству «Антонов», виповнилося 50! Улітку щозміни «Антей» відкриває свої двері для 250 дітей. Загони у ньому називаються «екіпажами» літаків «Ан», обід — «заправкою», а денний сон — «автопілотом». Біла з блакитним форма та відповідні емблеми запозичені з авіації. Традиції «Антея» формувалися кілька десятиріч завдяки ентузіастам. До речі, щорічні зустрічі нинішніх та колишніх співробітників — одна з традицій табору.

 

Святковий концерт.

 

На урочистій лінійці на честь 50-річчя табору дітей привітала вожата першого року існування «Антею» — Наталя Ряховська.

 

Лазертаг та риболовля

«Я провів у «Антеї» не менше десяти літніх сезонів по 1994 рік. Потім сам став вожатим. Після першого курсу Харківського авіаційного інституту знову працював у таборі. Так робив перші кроки в управлінні та набував досвіду керівника», — розповів бізнесмен Олександр Пилаєв. Тепер у ДОК він відправляє своїх дітей. Таких родинних «антеєвських» історій — сотні.
«Для нас важливо не тільки зберегти традиції «Антею», а й створювати нові. Серед новинок цього сезону — лазертаг (бій безпечними лазерними пострілами) та риболовля», — каже директор «Антея» Микола Хоменко.
Вихователі в таборі працюють по двоє на групу з 20—23 дітей. Приділяють увагу кожному. До того ж мають умови для повноцінного відпочинку: в кожному корпусі чергує нічний вихователь.
Серед семи гуртків — англійської мови, хореографічного, спортивного та інших — найпопулярнішим завжди був і залишається авіамодельний. Він до душі навіть дівчаткам. Проте значних успіхів досягають хлопці, дехто робить за зміну до десяти якісних міні-копій планерів і винищувачів. Матеріали та інструменти постачає держпідприємство. Гордість «Антея» — спорткомплекс.

Зберегли в «епоху змін»

Найважчим для табору став рік Чорнобильської катастрофи — 1986-й. Щоб врятувати «Антей» від радіації, знімали асфальт, приміщення корпусів мили пральним порошком «Лотос». Чимала заслуга у відновленні роботи табору — тодішнього директора АНТК імені О.К. Антонова Анатолія Донця і начальника виробництва Олега Котляра.
Після розпаду Радянського Союзу, коли «Антонов» сам ледь виживав, керівництво не забувало про своє дітище. Генеральний конструктор П. Балабуєв кілька разів особисто приїжджав до дитячого оздоровчого комплексу. Втім, на житті-бутті табору таки відбилася специфіка тодішнього часу...
Директор «Антея» В’ячеслав Вісневський (очолював у 1989—1995 роках) запам’ятався колегам як правдолюб і завзятий борець із крадіжками дитячих продуктів. Цим грішили кухарі з міських закладів громадського харчування, яких керівництво табору запросило на сезонну роботу. Коли В’ячеслав Георгійович утретє спіймав їх на крадіжці, його терпець урвався. Звільнив 20 кухарів. Потім на прохання фірми «Антонов» керівництво Радомишльського профліцею спрямувало на практику до «Антея» студентів-кухарів, які виявилися значно сумліннішими. В останні роки ДП «Антонов» під час оздоровчого сезону укладає договір із державним навчальним закладом «Богуславський центр професійно-технічної освіти», студенти якого приїздять до табору, а їхні викладачі працюють тут шеф-кухарями.
«На зламі століть змінився підхід до роботи піонерських таборів. На шефську допомогу перестали спрямовувати працівників підприємства, тому що люди боялися втратити роботу. Зазнало змін і ставлення до піонерської організації та її символіки. Тоді червоний галстук в «Антеї» замінили на синій», — пригадує В. Вісневський. Але «антеєвці» залишилися піонерами в значенні першовідкривачів: їх учили робити маленькі відкриття, а в походах на 10 км опановувати туристські навички (знайти потрібну галявину, дерево, розпалити вогнище).
У ті роки В’ячеслав Георгійович запропонував у міжсезонний період, коли діти не відпочивають, здавати приміщення «Антея» в оренду і так вийти на самоокупність табору. Гроші від оренди використовували для потреб закладу. Так зберегли «Антей».

Доступний і якісний відпочинок

«Нині до соціальної інфраструктури дитячого оздоровлення підприємства входить не лише «Антей», а й ДОК «Сокіл». У 2017-му в них оздоровилися відповідно 900 і 435 дітей. Цього року їх буде не менше. Дитячо-оздоровчі комплекси — то соціальні надбання підприємства», — розповів «Голосу України» віце-президент — виконавчий директор ДП «Антонов» Віктор Семенцов.
Здебільшого тут відпочивають діти співробітників (лише третина — зі сторонніх організацій). Профком первинної організації Профспілки авіабудівників України (ПО ПАУ) на ДП «Антонов» сплачує за путівки повну вартість, а для працівників підприємства реалізує такі путівки за 15% від повної вартості, для дітей із неповних сімей — за 10%. Безплатно путівки надають дітям із багатодітних родин, з обмеженими можливостями, сиротам та тим, чиї батьки є учасниками АТО.
«Антей» — один із найстаріших дитячих оздоровчих закладів на Київщині і відомий своїми авіаційними традиціями. Його приклад свідчить, що державне управління дитячим оздоровчим закладом при зацікавленості трудового колективу може бути ефективним», — каже начальник управління з гуманітарних питань і міжнародної роботи Київської міськради профспілок Людмила Литвин. 
За її словами, якщо до 1986-го був 131 дитячий табір, то нині в Києві та області діють лише 32 (з них 8 — у столиці). На жаль, за роки незалежності в Київському регіоні не збудовано жодного табору! Серед нових — тільки заклади, перепрофільовані з баз відпочинку (це мовні приватні табори).
На день народження табору вихованців, як і годиться, привітали подарунками. Зокрема, голова ПО ПАУ Віктор Гуска презентував квадрокоптер, брошуру «Розвиток авіації та літаки ДП «Антонов» і сертифікат на безплатну путівку в «Антей» на 2019-й. Він був розіграний серед дітей у лотерею і дістався 13-річній Марії Подолянчук. А вожата першого року існування «Антею» — 1968-го, Наталя Ряховська вручила «антеєвцям» диск із кінофільмом про табір, автором якого був вожатий Станіслав Скворчевський. Традиції «Антея» продовжують передавати.

Вікторія КОВАЛЬОВА.
Фото автора.

Київська область.