У Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» стартувала Міжнародна акція «Запали свічку пам’яті», присвячена 85-м роковинам Голодомору 1932—1933 рр. Акція починається від 1 вересня і триватиме 85 днів до 24 листопада, Дня пам’яті жертв Голодомору. Символічно, що свій відлік меморіальний годинник розпочав саме 1 вересня, у День знань. «Цей день ми вирішили присвятити дітям, які були вбиті та які не народилися у роки Голодомору-геноциду», — зазначила Олеся Стасюк, генеральний директор Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», звертаючись до представників ГО «Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса», очолюваної Першим віце-прем’єр-міністром України Степаном Кубівим, Українського інституту національної пам’яті, міністерств закордонних справ і культури України, науковців, громадських діячів, студентів і школярів, які взяли участь у заході.

Скульптура «Гірка пам’ять дитинства» на площі «Жорна долі» Меморіального комплексу жертв Голодомору.

За дорученням голови правління ГО «Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса» заступник голови правління Юрій Баланюк та доктор історичних наук Володимир Сергійчук, член правління, взяли участь у презентації фотодокументальної виставки «Вкрадене дитинство: діти в роки Голодомору 1932—1933 рр.». Як зазначили організатори експозиції, найуразливішою частиною української національної групи, обраною комуністичним режимом об’єктом жорстокого злочину, стали діти.
За даними істориків, дослідників геноциду-Голодомору, комуністична влада прирекла на жахливу смерть від голоду 1,5—4 мільйони дітей. Точну цифру встановити складно через те, що під час трьох Голодоморів, 1921—1923, 1932—1933 та 1946—1947 років, було знищено фактично всі документи, що стосувалися організації злочину.
Свідки Голодомору, які вижили, розповідають: матері, щоб врятувати своїх дітей, вивозили їх із сіл, де голод заглянув у кожну хату, до міст і залишали на вокзалах, біля сиротинців, дитячих садків, лікарень. Ті, хто вижив, бо в сиротинцях та дитбудинках теж потерпали від нестачі продуктів, навіть не знали, якого вони роду і хто їхні батьки.
Державний секретар Міністерства закордонних справ України Андрій Заяць, виступаючи, наголосив: «Сьогодні, коли наша держава знову потерпає від агресії російського сусіда, на жаль, маю констатувати, що загарбницька сутність цієї тоталітарної держави за всі ці роки не змінилася. Мільйони людей було приречено на смерть тільки тому, що вони були українцями». Представник МЗС наголосив на тому, що у світі триває процес міжнародного визнання Голодомору геноцидом українського народу.
Школярі, які брали участь у відкритті акції, зачитали імена дітей, замордованих голодом. Священики з УПЦ КП та УГКЦ відслужили панахиду за невинно убієнними українцями.
Як повідомляє прес-служба Українського інституту національної пам’яті, на веб-сторінці з 1 вересня по 24 листопада оприлюднюватимуться матеріали, присвячені Голодомору, — наукові дослідження, спогади свідків, історії людей, фотографії та документи, розповіді про тих, хто рятував від голодної смерті приречених, документальна хроніка.
Першою країною, що приєдналася до Міжнародної акції, стала Туреччина. За нею засвітять свічки пам’яті в десятках інших держав.

Світлана ЧОРНА.
Фото Людмили ОПАНАСЕНКО.