Підготовлена Музеєм Голодомору серія плакатів розповідає про потенціал української нації на початку ХХ століття в галузі культури, науки, суспільного розвитку та побуту, який засвідчує, що українці були готові до окремого від більшовицької Росії життя та державного розвитку. Тож метою Голодомору-геноциду було недопущення виходу України зі складу СРСР через знищення української ідентичності. «Комуністичний режим знищив українських хліборобів — носіїв традицій, звичаїв, мови і культури. Геноцид був спрямований проти української інтелігенції, української церкви, проти кожного активного носія української ідентичності. Він полягав у знищенні української нації як такої через фізичне вбивство українців, приниження української мови та культури, фальсифікацію української історії, ліквідацію установ та вилучення імен національних героїв із книги буття України», — наголошується в експозиції.
На те, що під час Голодомору йшлося саме про знищення української ідентичності, звернув увагу й автор терміна «геноцид» Рафаель Лемкін. Виступаючи у 1953 році з доповіддю «Радянський геноцид в Україні», він чітко зазначив: «Це не просто масове вбивство. Це — геноцид, винищення не лише окремих осіб, а й культури, і нації». Також Р. Лемкін підкреслив: «Якщо радянській владі вдасться ліквідувати українську інтелігенцію, священиків та селян, то Україна загине так само, наче було б убито всіх без винятку українців, бо вона втратить ту частину народу, що зберігала і розвивала її культуру, її вірування, її об’єднавчі ідеї, які прокладали їй шлях і давали їй душу, тобто зробили її нацією, а не просто населенням».
Історія Голодомору — це нагадування та попередження про те, що сталося з українцями, коли вони втратили власну державу та потрапили під окупацію радянського тоталітарного режиму.
Виставка «Голодомор: нищення ідентичності» працюватиме з 12 по 22 листопада в кулуарах першого та другого поверхів будинку парламенту.
Вл. інф.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
