Звичний перебіг чергової сесії Малинської районної ради порушив зачитаний на загал її головуючим Михайлом Левковцем колективний лист дев’яти батьків учнів, котрі навчаються в Луківській ЗОШ І—ІІІ ступенів цього ж району, які проживають у селі Буках.

«Просимо вас посприяти й допомогти у вирішенні неприємної ситуації, що склалася у травні нинішнього року між педагогом-організатором школи Галиною Арент та нашими дітьми, — пишуть автори листа. — 15 травня Галина Петрівна вигнала з автобуса, що їхав за маршрутом із школи додому, в Бучках десятьох учнів школи, котрі нібито незадовільно себе поводили. Такі дії педагога відбуваються не вперше. Нас турбує те, що серед учнів були першокласники, діти, які мають хронічні хвороби, а йти їм додому залишалося майже три кілометри, та й ще через міст через річку Тростяницю. А ця ділянка дороги дуже небезпечна, бо нею рухається великогабаритний транспорт, а навколо — густий ліс. Хто б відповідав, якби трапилася біда? Ми неодноразово зверталися в усній та письмовій формах до директора школи з проханням вжити заходів щодо    Г. П. Арент, але дирекція школи на наші звернення чомусь не реагувала. Очевидно, всіх усе влаштовує? Тож звертаємося до вас з проханням вжити заходів впливу стосовно дій педагога-організатора та перевірити відповідність обійманій посаді директора школи З. В. Галицької».

Ми зібрали думки з цього приводу в усіх учасників цієї ситуації, що набула суспільного розголосу.

Ось що розповіла 58-річна Галина Арент:

— Того дня додому автобусом поверталися з роботи я, діти та вчитель музики і малювання Тетяна Бельченко, секретар сільради Тетяна Гусаківська. У дорослих попутників боліли голови, піднявся тиск... А діти дуже шуміли, кричали, не реагуючи на мої та водія зауваження. А потім двоє старшокласників ще на додачу почали штурхатися прямо в салоні автобуса. От тоді вже у мене й здали нерви, і я наказала дітям вийти з автобуса і йти додому пішки. Потім я зрозуміла, що вчинила неправильно, попросила вибачення в учнів на лінійці в школі, отримала догану від директора школи, не мала премії з нагоди професійного свята... Що я такого зробила страшного, що мене ще й досі ненавидять окремі батьки? Я не бажаю поганого ні дітям, ні колегам, ні батькам. У школі працюю вже 16 років, до того була завклубу, керувала жіночим ансамблем польської пісні «Октава», що був відомий далеко за межами нашого району та області. Ніколи за свою роботу не отримувала поганих відгуків, до всіх завдань ставлюся з повною віддачею й відповідальністю. А тут так уже взялися за мене, ніби я невідомо що зробила. Розкололи село навпіл. Краще б ці батьки свої зусилля скерували на виховання чад. А у всьому завжди винні нібито школа і вчителі... А це ж не завжди так. Усі мають права і знають їх, а про виконання своїх обов’язків чомусь забувають. Я й сама піду зі школи після Нового року, бо маю проблеми зі здоров’ям, просто змушена допрацювати й почекати, щоб перерахували пенсію...

Начальник відділу освіти Малинської райдержадміністрації Віталій Коробейник зауважив, що така подія справді мала місце. Посадовець не вбачає в цій ситуації жодної проблеми й промахів з боку своєї підлеглої — досвідченого директора школи, вчителя вищої кваліфікаційної категорії, вчителя-методиста, відмінника освіти України Зої Галицької, котра відреагувала на цей інцидент відповідним чином — видала наказ, у якому оголосила Галині Арент догану.

— Тоді одразу я відвідав Луки, зустрівся з колективом, директором, усе нібито вщухло. Підозрюю, що тут ситуація має особистісні питання й непорозуміння між директором школи та керівником громади, але й їх, переконаний, вдасться врегулювати, — каже Віталій Коробейник. — Нині, на мою думку, цей інцидент вичерпав себе, чому він набрав нових обертів і кому це вигідно — не розумію. Було б добре, щоб народні обранці підтримали зареєстрований у парламенті законопроект «Про законодавчі акти України щодо забезпечення захисту педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників». Його мета — посилити законодавчий захист педагогів і науковців від погроз, образ, переслідування, фізичного насильства. Директор школи Зоя Галицька вважає Галину Арент сумлінним працівником, а того разу вона просто «вийшла з себе». «Я захищала не вчинок Галини Арент, а честь учителя, якого в останні роки в нашій країні чомусь опускають до самого плінтуса всі кому не ліньки, — розповіла вона у телефонній розмові. — Жодних зауважень у мене до роботи Галини Петрівни немає. А щодо її вчинку, то вона, можливо, й справді вийшла тоді з себе, наказавши дітям залишити автобус. Знаю, що зауваження дітям через погану поведінку під час поїздки робив і водій автобуса Юрій Жуков. За це вчителька дисциплінарно покарана, позбавлена преміювання. Вона публічно попросила вибачення у дітей на шкільній лінійці. Щодо листа-скарги дев’яти батьків, а в нашій школі навчаються 110 дітей, то у мене також виникають сумніви й багато цікавих запитань: чому це раптом я всіх влаштовувала на посаді директора останні 13 років, а тут різко вже не підходжу? Та й хто давав таке право без особливих на те підстав ставити під сумнів моє перебування на цій посаді? Але Бог усім суддя. Жити в одному селі й різко ополчитися проти школи — одного з єдиних дієвих центрів культури, виховання й патріотизму — вважаю, не можна, неправильно».

Думки колег-педагогів розділилися навпіл. До речі, на боці Галини Арент і колишній голова батьківського комітету школи Ірина Сіваченко. Жінка зауважує, що педагог уміє завжди знайти підхід до дітей, які від неї не відходять, гарно по-материнськи спілкується.

Засуджує дії педагога-організатора школи луківський сільський голова Іван Венглівський. Він вважає, що вчитель не повинен так вчиняти, незважаючи ні на що, адже територія сільради — одна з найбільших у районі, а місцевість — лісиста й небезпечна. Батьки, які звернулися з листом, переживають за життя і здоров’я своїх дітей, і це цілком виправдано.

Заслухавши текст листа стурбованих батьків, один із депутатів райради заявив: «От знайшли проблему! Коли ми навчалися, то нас так не возили з дому і в школу, ми свої кілометри долали пішки. А тут роздмухують проблему з нічого».

Сподіваємося, цю ситуацію ще раз належним чином обговорять батьки, свої висновки зроблять і члени створеної комісії. А ми стежитимемо за розвитком подій...

Житомирська область.