Озера — це не тільки риба, а й птахи, які гніздяться на водоймах, як на цьому плесі у Хмільницькому районі на Вінниччині.

Фото Антона КАЩЄЄВА.

Приблизно у дев’ять разів зросли надходження до бюджету від здачі в оренду водних об’єктів обласною владою Вінниччини. Як стати орендарем плеса? Чи вигідно розводити рибу і заробляти на її продажу?

Нині на орендарів чекають 1234 ставки. Цифру назвали в обласному департаменті агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів. Йдеться про ставки за межами населених пунктів. Такі об’єкти передає в користування облдержадміністрація.

Як взяти в оренду водне плесо і хто це може зробити? З таким запитанням звернулися до обласного департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів. Відповів на нього керівник відділу використання водних об’єктів Антон Мудрак.

Плесо беруть у користування разом з ділянкою

— Водні об’єкти надаються у користування на земельних торгах, — розповідає Антон Мудрак. — Якщо раніше орендували тільки водний об’єкт, відповідно сплачували саме за нього, то тепер плесо надають у користування разом з ділянкою, на якій воно знаходиться. Тому орендна плата здійснюється і за водний об’єкт, і за землю.

Нині за гектар водного плеса орендарі сплачують 450 гривень, це річна сума. За гектар землі оплата розраховується згідно з нормативною грошовою оцінкою, приблизно це 700 гривень.

Користуватися об’єктом орендар має право після державної реєстрації договору оренди. За реєстрацію він же і сплачує.

Договори укладаються з облдержадміністрацією, якщо водні об’єкти знаходяться за межами села. Саме про такі веде мову посадовець. При цьому уточнює, що ставки у межах населених пунктів надає в оренду місцевий орган влади. Відповідно з ним укладається договір.

Документи на оренду підписуються після завершення торгів. Вони є типовими, їх зразок затверджено постановою Кабміну.

Для аукціону потрібен паспорт водного об’єкта. Його замовляє орендодавець.

Арифметика аукціону

Антон Мудрак нагадує, що повідомлення про аукціони можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру, вибравши необхідну область. Крім того, у Вінниці їх публікує на своєму інтернет-ресурсі департамент, який представляє співрозмовник. За його словами, листи про проведення торгів надсилають у райдержадміністрації з проханням донести інформацію до охочих долучитися до участі у них.

У таких повідомленнях вказується не тільки дата, місце проведення торгів. Площа водного об’єкта, земельної ділянки, їхнє місце розташування —така інформація там теж відображена.

Що важливо для потенційного учасника, з такої інформації він одразу дізнається стартову суму торгів. Тут же розміщено розмір гарантованого (страхового) внеску, а також вартість реєстрації. Інакше особа не допускається до участі в аукціоні.

Антон Мудрак навів приклад по одному з водних об’єктів. Йшлося про ділянку й ставок на ній площею 26 га.

Стартова ціна починалася з 21 тисячі гривень. Гарантований внесок треба було сплатити у розмірі 6300 гривень. Плюс за реєстрацію 1135 гривень. За словами співрозмовника, гарантований внесок повертається тим, хто не переміг на торгах. Реєстраційний — ні.

Нормативна рибопродуктивність з гектара водного плеса, уточнив Антон Мудрак, визначена у 600 кг риби (без годівлі).

У перший рік залишився без прибутку

Підприємець з Барського району за перший рік оренди ставка отримав збитки. Принаймні так розповів на прохання кореспондента «Голосу України» поділитися досвідом оренди водного плеса. При цьому зауважив, що не хоче, щоб його прізвище називали в газеті.

За інформацією підприємця, він орендує 80 гектарів землі, на якій знаходиться водний об’єкт площею 50 га.

Загалом орендна плата за минулий рік становила 170 тисяч гривень, за водне «дзеркало» — майже 30 тисяч.

За придбання малька для зариблення заплатив 400 тисяч гривень. Таку само суму становила зарплата чотирьох охоронців.

Були ще витрати на придбання кормів. Теж істотні.

Не оминули їхнє плесо проблеми, спричинені несприятливими погодними умовами. Під час літньої спеки втратили частину риби. У ті дні у воді виник дефіцит кисню.

Як стверджує підприємець, «урожай» зібрали не такий, на який очікували, — по 600 кг риби з гектара.

Продали оптовикам по 30 гривень за кіло. У їхньому райцентрі Бар на ринку кілограм живого «срібла» нині коштує в середньому 55 гривень. Тим часом у Вінниці, що за 60 кілометрів від Бара, за таку само кількість коропа просять 75 гривень, а щуку продають по сто гривень за кіло.

Між іншим

Скільки отримав бюджет Вінницької області за здачу в оренду водних об’єктів за межами населених пунктів.

Рік        Сума
2015 — 216,3 тис. грн
2016 — 456,2 тис. грн
2017 — 685,4 тис. грн
2018 — 929,6 тис. грн
2019 — 1 млн 696 тис. грн
2020 — 1 млн 812 тис. грн

Не заплатив — стягнуть   через суд

Майже два роки на Вінниччині не сплачує кошти один з орендарів за використання водного об’єкта. Мова про ставок за межами села у Тиврівському районі. Його площа 30 гектарів, передано в оренду на 20 років. Підприємець не реагує на листи з облдержадміністрації, договір укладено з цією державною установою.

Про цей факт повідомили у прокуратурі області. За інформацією прес-служби прокуратури, підприємець заборгував 42,4 тис. грн, плюс 6309 грн пені.

Прокуратура передала матеріали до Господарського суду області.

Листи на адресу орендаря з нагадуванням про сплату коштів готував відділ використання водних об’єктів, який очолює Антон Мудрак. Запитую у нього, чи відома причина ігнорування умов договору.

— Орендар не надав жодних пояснень, ні в усній, ні у письмовій формі, — каже пан Мудрак. — Якщо раптом у нього виникла непередбачувана ситуація, мав би повідомити про це, викликати комісію, скласти документи. Він зайняв іншу позицію — не платить і не реагує на листи. Як бути далі, вирішить суд.

За словами співрозмовника, на розгляді у суді перебуває ще одна схожа позовна заява. Документи на третього боржника готуються до скерування до суду.

Вінницька область.