Презентація книжки зібрала краєзнавців Миколаївщини.
Книжка спирається виключно на документально підтверджені історичні джерела. Тут ідеться про події другої половини ХІХ — початку ХХ століття, пов’язані зі створенням Добровільного флоту.
Євген Горбуров розповів, що ідея відтворити історичну прогалину прийшла під час вивчення зовсім інших історій про Миколаїв. В архівних даних виявили зображення жетона, випущеного на честь 25-річчя створення Добровільного флоту. Від того жетона і почалося справжнє наукове розслідування. Про Добровільний флот знали тільки те, що активність виявляли Петербург та Москва. Участь Миколаєва ніколи не озвучувалася.
У Державному архіві Миколаївської області знайшлося лише три документи, які підтверджували: в 1878 році в місті під керівництвом Миколи Аркаса створено Комітет для збирання пожертвувань для Добровільного флоту. На той час Миколаєву згідно з міжнародними домовленостями було заборонено будувати власні кораблі. Але патріоти міста знайшли вихід. Зібрати кошти для будівництва Добровільного флоту. Якби не така активність, то й Миколаєва не стало б. Він цікавив тодішню імперію як місто, що будує кораблі. Немає кораблів — навіщо місто?
Збирали «з миру по нитці». Один миколаївець зробив внесок у півкопійки. Втім, кожна внесена сума фіксувалася. Про що свідчать протоколи зібрань комітету, які знайшли дослідники. У книжці наведено оригінали листів священиків, ремісників, військовослужбовців, міщан, працівників освіти, в яких ідеться про те, хто і яку копійчину вніс до справи відновлення флоту. Так, від синагоги перераховано 259 рублів, що було на той час чималою сумою. А хтось передав до комітету скатертину та дві сільнички з проханням їх продати, а виручені кошти передати для флоту.
Усі ці деталі дослідники з властивою їм прискіпливістю відобразили у книжці. Як зазначив Євген Горбуров: «У результаті роботи над цією книжкою був знайдений цікавий документ — лист, особисто написаний тоді ще флігель-ад’ютантом, командувачем судна «Святий Князь Костянтин» Степаном Осиповичем Макаровим. Це унікальна знахідка, що показує нашого земляка адмірала Макарова зовсім з іншого боку». Євген Григорович, презентуючи книжку, підкреслив, що той час, коли звичайні містяни збирали кошти на флот, був пронизаний духом патріотизму, надіями на відродження флоту та кораблебудування.
І сама презентація була пронизана цим настроєм. Миколаїв — місто корабелів, про що нині згадується лише в історичному вимірі. Багато хто казав: аби сьогодні хтось ініціював те піднесення ХІХ століття, можливо, і відновили б славу корабельного краю.
Книжка містить інформацію про жителів, які брали активну участь у пожертвуванні коштів на придбання океанських крейсерів і їх озброєння. Це представники влади та відомі в місті працівники різних сфер науки і культури, творча інтелігенція, співробітники вищих навчальних закладів, музеїв, архівів, бібліотек. Наводяться раніше невідомі документи з фонду обласного Державного архіву, біографії окремих членів Комітету для збору пожертвувань, у тому числі про роль у цьому комітеті таких історичних постатей, як Микола Аркас, директор Миколаївської морської обсерваторії Іван Кортацці.
Як зазначила виконувачка обов’язків директора Державного архіву Миколаївської області Наталія Колесник: «У виданні містяться унікальні фотокопії архівних документів, що стали основою наукової праці. Для того, щоб це видання було яскравим, здійснили оцифрування низки документів».
Видання вражає: п’ять розділів, 98 фотокопій архівних документів та 53 світлини, іменний покажчик з біографічними відомостями, до якого ввійшло 539 персоналій.
Почесні гості, бібліотеки, музеї та обласний архів отримали в подарунок з рук автора книжки з автографом.
Миколаїв.
Фото автора.
