Нині у парламенті зареєстровано проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму державно-приватного партнерства для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об'єктів та будівництва нових об'єктів, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки України" (№ 7508) авторства понад 30 народних депутатів. Серед них, зокрема, Галина Янченко, Дмитро Наталуха, Михайло Радуцький, Андрій Клочко, Євгенія Кравчук та Лариса Білозір.

За попередніми оцінками експертів, через військову агресію рф в Україні зруйновано або суттєво пошкоджено понад 574 лікарні, 591 дитячий садок та 1067 шкіл. Також значних втрат і руйнувань зазнали портові, автодорожні, залізничні та аеропортові галузі. Нині, як зауважується у пояснювальній записці до законопроекту, процедура підготовки проектів державно-приватного партнерства (ДПП) не дозволяє реалізувати проект швидше, ніж за 18 місяців, а в деяких випадках сягає й 24 місяців. А це суттєво ускладнює відновлення зруйнованих та будівництва нових об'єктів, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки України.

Тож запропонований законопроект, наголошують депутати, розв'язує одразу декілька проблем щодо державно-приватного партнерства. Зокрема, спрощує процедури, закріплює фінансові гарантії в законодавстві, що зі свого боку дасть змогу не лише відновити зруйновану війною інфраструктуру у короткі строки, а й надати поштовх економіці України.

Для досягнення поставленої мети пропонується, зокрема, впровадити електронну систему закупівель для проектів ДПП за стандартами ЄС; повноцінно впровадити тип проектів ДПП, заснованих на платежах із бюджету, де держава не передає інвестору ризик попиту, а, по суті, оплачує "інфраструктуру в розстрочку" для післявоєнного відновлення України. Йдеться також про спрощення процедури підготовки проектів ДПП, особливо тих, що стосуватимуться відновлення інфраструктури у післявоєнний період, проектів нового будівництва, що пов'язані з поствоєнною перебудовою економіки, а також "малих" проектів до 5,3 млн євро.

Власне, зміни до процедури підготовки проектів ДПП означають таке: центральний орган виконавчої влади заповнює опитувальник, подає проекти на розгляд комісії Мінекономіки, після обговорення за участю експертів проекти включаються Кабінетом Міністрів України до Переліку об'єктів відновлення, що готуються за спрощеною процедурою ДПП. Для проектів, включених до Переліку, не розробляється концептуальна записка, техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) та не проводиться аналіз ефективності проекту. Це вже скорочує строк підготовки на 10-12 місяців.

Далі примірний кошторис капітальних та операційних затрат визначається на основі будівельного ТЕО, розробленого з урахуванням довідника кошторисної вартості за проектами-аналогами, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Підготовка до конкурсу проектів державного рівня здійснюється конкурсними комісіями. Комунальні проекти готуються централізованою комісію міста чи області.

Крім того, всі консультації з ринком та проведення конкурсів пропонується проводити на електронній торгівельній системі, яка вже розробляється Мінекономіки для концесій (запуск з 01.01.2025).

Для однотипних галузевих проектів формуватимуться типові кваліфікаційні вимоги до претендентів (залежно від розміру об'єкту будівництва). Як наслідок, уже на етапі галузевих консультацій претенденти зможуть перекваліфікуватись для участі в цілій групі майбутніх проектів ДПП.

Водночас законопроект передбачає передачу повноважень щодо прийняття більшості управлінських рішень на рівень виконкому органів місцевого самоврядування - міської чи обласної ради. Тобто вони одним рішенням затверджуватимуть список проектів ДПП і уповноважують відповідну посадову особу на підписання договорів.

Реалізація цього законопроекту, наголошують народні депутати, зможе гарантувати залучення в економіку України 8-10 млрд гривень щорічно за умови затвердження і реалізації в середньому по п'ять проектів на область вартістю принаймні 50-100 млн гривень кожен. "Спрощення загальної процедури підготовки проектів ДПП та впровадження електронної системи закупівель для проектів ДПП за стандартами ЄС допоможе залучити великий обсяг приватних інвестицій в розбудову і модернізацію соціальної та іншої інфраструктури, що дасть мультиплікативний ефект для економіки. А це особливо важливо для країни в сучасних умовах", - зауважила Галина Янченко.