Природні катаклізми останніх років для південного регіону — вже норма. Посуха, мороз, зливи, град...
Миколаївські аграрії воліють оперативно пристосовуватися до мінливих погодних умов. Ярові культури для області неактуальні й неефективні. Ранні зернові — озима пшениця і ячмінь — сьогодні основна аграрна надія регіону.
В Миколаївській області майже повністю, на 95 відсотках площ, зібрано озимий ячмінь і половину озимої пшениці. Середня врожайність ранніх зернових — близько 30 центнерів з гектара. Це не остаточний і не характерний показник, адже через дощі практично не приступали до жнив північні райони, де врожайність стабільно вища. Поки що зібрано менше половини ярового ячменю, його врожайність істотно нижча.
Хороший урожай спричиняє певне зниження закупівельних цін на зерно. Але поки що вони тримаються на непоганому рівні — 3 липня в Миколаївській області й портах Одеси закупівельні ціни на пшеницю 6-го класу коливалися в межах від 1570 до 1670 гривень за тонну, пшеницю 2-го класу купували за 1700—1950 гривень, ячмінь продавали по 1630—1780 гривень за тонну.
У перший день липня Президент Віктор Янукович привітав хліборобів Миколаївської області з намолотом першого мільйона тонн зерна врожаю 2013 року. Це відмінний результат для аграріїв, от тільки... аномально ранній. Стрімка весна продиктувала свої умови — посівну кампанію довелося провести мало не на місяць раніше, ніж зазвичай. Уперше мінімум за десять останніх років. На 20 днів раніше почалися і жнива. Вони встигли набрати гарний темп — за день комбайни проходили 40 і навіть до 50 тисяч гектарів.
Липневі зливи збили темп. Неминучі втрати пшениці. Під сумнівом і її якість. Фахівці сподіваються, що в урожаї-2013 переважатиме пшениця хоча б 6-го класу, а не фуражне зерно. Синоптики обнадіюють: найближчим днями має встановитися суха й не надто спекотна погода. Це дало б змогу швидко зібрати врожай і вийти на гарні показники. Чи буде цього року два мільйони тонн зерна?
— Не люблю давати прогнози, але два мільйони тонн — реальний показник для нашої області, — стверджує Володимир Луста, заступник голови Миколаївської облдержадміністрації. — За грамотного підходу область, з урахуванням пізніх культур, цілком спроможна давати й три мільйони тонн зерна.
Такий підхід традиційно демонструють кілька господарств області, де, за інших рівних умов, урожаї стабільно вищі, ніж у сусідів — до 50 і навіть більше центнерів з гектара. Складові їхнього успіху, на думку Володимира Лусти, такі: висока якість посівного матеріалу, науковий підхід до сівозміни за достатньої кількості парових земель і... відповідальна соціальна політика — у благополучному селі результати роботи істотно вищі.
А цієї весни Миколаївщина, практично перша в Україні, пішла на дорогий експеримент і задіяла в сільському господарстві космічні технології!
Для України це ноу-хау, але аграрії усього світу послуговуються космічними наробітками, з великим економічним ефектом. Ареною для експерименту в Миколаївській області став Кривоозерський район. Можливості — величезні. І не тільки для контролю над несумлінними аграріями, які, наприклад, занижують у своїх звітах відсоток площ, засіяних соняшником і ріпаком.
Супутникова фото- і відео-
зйомка наочно покаже дбайливому господарю стан тих-таки озимих, спрогнозувавши врожайність із високою точністю, забезпечить моніторинг ерозії ґрунтів і змиву верхнього шару чорнозему та відстежить чимало інших важливих моментів, які «із землі» помітити просто нереально.
Супутникове обслуговування в перший рік обійдеться по долару за гектар, надалі ціна трохи знизиться. Але це того варте, і витрати окупляться сторицею, — переконаний Володимир Луста.
Аграрії області не можуть собі дозволити бути заручниками «сюрпризів» природи. Вони дедалі більше й плодотворніше співробітничають із науковцями регіону, насамперед Миколаївського національного аграрного університету, використовують новітні наукові розробки й дивляться у майбутнє з оптимізмом.
Миколаївська область.
