Учора розпочався візит прем’єр-міністра Греції Алексіса Ципраса до Москви. Напередодні візиту голова Європарламенту Мартін Шульц попередив главу грецького уряду про неприпустимість відхилення від загального курсу ЄС у відносинах з Росією. Зокрема, в інтерв’ю газеті «Munchner Merkur» він зауважив, що уряд Греції може розраховувати на солідарність ЄС. Проте і Євросоюз може вимагати «солідарності, і щоб ця солідарність не постраждала від згортання спільних дій в односторонньому порядку». Подібну думку висловив і голова комітету із закордонних справ Європарламенту Ельмар Брок. В інтерв’ю «Dіe Welt» він припустив, що «з економічної точки зору, вихід Греції з Єврозони не став би великою катастрофою».
Представник Єврокомісії Даніель Розаріо також нагадав Греції, що всі країни ЄС мусять говорити з Москвою в єдиному ключі, повідомляє «DW». При цьому він зауважив, що «торговельна політика є винятковою компетенцією Євросоюзу».
Як відомо, у Москві озвучили наміри зняти продуктове ембарго з Греції, Кіпру та Угорщини. При цьому міністр сільського господарства РФ Микола Федоров зазначив, що рішення може буде ухвалено за підсумками переговорів.
Напередодні візиту пан Ципрас також зробив кілька заяв, зокрема, що санкції, впроваджені ЄС і США проти Росії після анексії Криму, є «дорогою в нікуди». Такі «ноти» Афіни роблять час від часу, проте поки що підтримують санкційну політику Євросоюзу стосовно РФ. Востаннє — 29 січня на екстреному засіданні глав МЗС країн ЄС, де ухвалювалося рішення щодо розширення «чорного» списку та продовження терміну його дії.
На думку європейських політиків і аналітиків, Росія розігрує грецьку карту, щоб розколоти ЄС. Економіка Греції — на межі дефолту. Грецький уряд продовжує переговори з міжнародними фондами, проте програми з допомоги можуть завершитися за лічені тижні. Вже сьогодні Афіни мають повернути МВФ 448 мільйонів євро кредиту. Там чудово розуміють, що сподіватися на серйозну фінансову допомогу з боку Росії, яка сама має величезні економічні проблеми, нереально. Проте реально, розігруючи російську карту, шантажувати та тиснути на Брюссель.
Цього тижня Греція спробувала дістати «козир» і раптом зажадала від Німеччини 279 млрд. євро компенсації за окупацію країни під час Другої світової війни. Проте Берлін заявив, що в питанні воєнних компенсацій крапку поставлено багато років тому. А спробу рятувати економіку Греції за рахунок німецьких репарацій назвав «дурною».
Отож цілком вірогідно, що грецькі фрукти скоро потраплять до московських крамниць. Значно менше вірогідності, що це врятує Грецію від дефолту.