Саме цього дня у 1944 році острівна держава, яка до того перебувала у персональній унії з Данією, остаточно проголосила свою незалежність і стала повноцінною республікою. Дата була обрана не випадково — вона збігається з днем народження Йона Сіґурдссона (1811—1879), одного з головних діячів ісландського національного руху, якого вважають батьком нації.

Ісландія з IX століття була заселена норвежцями, які створили незалежну державу з унікальною формою правління — альтингом (парламентом), що почав діяти з 930 року. Однак у 1262 році Ісландія втратила незалежність і спершу увійшла до складу норвезького королівства, а згодом — до об’єднаної дансько-норвезької монархії. Протягом століть ісландці не втрачали прагнення до самоврядування. У XIX столітті на тлі загальноєвропейських національних рухів в Ісландії активізувалися заклики до автономії. Символом цієї боротьби став Йон Сіґурдссон — політик, публіцист і лідер ісландського руху за незалежність. Завдяки його зусиллям Данія у 1874 році надала Ісландії першу конституцію та обмежену автономію, а у 1918-му Ісландія отримала статус суверенної держави в особистій унії з данською короною.

У роки Другої світової війни Данія була окупована нацистською Німеччиною, тоді як Ісландія залишалася під контролем союзників (спершу Великої Британії, а потім США). У цих умовах ісландці вирішили скористатися історичним моментом. У травні 1944 року відбувся загальнонаціональний референдум, на якому 98,6% виборців висловилися за скасування унії з Данією і проголошення республіки. 17 червня 1944 року в національному парку Тінґветлір, у символічному місці проведення першого альтингу, було офіційно проголошено Ісландську Республіку. Першим президентом держави став Свейнн Бйорнссон.

У сучасній Ісландії День Республіки — це яскраве загальнонаціональне свято, яке відзначається в усіх містах країни. Основні урочистості відбуваються у столиці — Рейк’явіку. На вулицях влаштовують паради, виступи оркестрів, театральні дійства, концерти просто неба, дитячі конкурси та ярмарки.

Традиційно у святкуваннях беруть участь офіційні особи, зокрема президент Ісландії. Одним із символів цього дня є образ жінки у національному костюмі — «fjallkonan» (буквально — «жінка-гора»), яка уособлює Ісландію. Вона декламує вірші, читає звернення до народу, вшановуючи ідеали незалежності та гідності.

Обрання саме 17 червня як дати проголошення республіки мало на меті підкреслити тяглість і зв’язок сучасної Ісландії з ідеями її історичного провідника Йона Сіґурдссона. Його портрет зображено на ісландських банкнотах, його ім’я носять вулиці, навчальні заклади, йому встановлені пам’ятники по всій країні. Отже, національне свято Ісландії — це не лише політичний акт, а й вшанування цінностей, за які боролося не одне покоління громадян.

День Республіки — нагадування про те, що незалежність і державність є результатом тривалої і наполегливої боротьби, яка починається з мрії, але вимагає мужності, єдності та вірності своїм переконанням. Для Ісландії 17 червня — це символ того, як невеликий за чисельністю народ зумів гідно пройти свій шлях до свободи.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.

Фото з відкритих джерел.