Ця дата не лише нагадує про катастрофічні наслідки ядерної атаки, а й є символом глобального прагнення людства до миру, безпеки та повної ліквідації ядерного арсеналу. Цього дня 1945 року американський бомбардувальник B-29 Enola Gay скинув на японське місто Хіросіма першу в історії бойову ядерну бомбу під кодовою назвою «Маля» (Little Boy). Вибух, еквівалентний приблизно 15 тисячам тонн тротилу, миттєво знищив місто й забрав життя майже 80 тисяч осіб. До кінця 1945 року загальна кількість жертв зросла до понад 140 тисяч через поранення, опіки та променеву хворобу. Ще десятки тисяч загинули у наступні роки від довготривалих наслідків опромінення.

Через три дні, 9 серпня, друга атомна бомба впала на місто Нагасакі, остаточно зафіксувавши ядерну зброю як жахливу реальність XX століття. Ці два вибухи стали єдиними бойовими застосуваннями ядерної зброї в історії, однак їхні жахаючі наслідки назавжди залишили відбиток у свідомості людства.

Через 10 років після трагедії, у 1955 році, саме в Хіросімі відбулася Перша міжнародна конференція за заборону атомної та водневої зброї. Вона зібрала вчених, громадських діячів, жертв ядерного бомбардування — хібакуша, політиків і активістів з усього світу. Основною метою зустрічі була не лише констатація наслідків ядерної катастрофи, а й заклик до негайного припинення випробувань та розповсюдження ядерної зброї. Цей форум поклав початок глобальному антиядерному руху, який з часом охопив сотні організацій у десятках країн. Громадські ініціативи, міжнародні петиції, антиядерні марші й кампанії стали важливими інструментами тиску на уряди для скорочення й заборони ядерного озброєння.

Одним із знакових досягнень цього руху стало створення без’ядерних зон. Зокрема, 6 серпня 1985 року, у сорокову річницю трагедії в Хіросімі, було підписано Договір Раротонга, за яким південну частину Тихого океану оголошено без’ядерною зоною. Це означає, що країни-учасниці договору — держави Тихоокеанського форуму — зобов’язалися не виробляти, не володіти й не розміщувати ядерної зброї на своїх територіях. Подібні без’ядерні зони з часом були створені в Латинській Америці, Африці, Південно-Східній Азії, Центральній Азії, Антарктиці. Вони покривають значну частину земної поверхні та є важливим внеском у зусилля з глобального роззброєння.

У 2017 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила Договір про заборону ядерної зброї, який набув чинності у 2021-му. Це перший міжнародно-правовий документ, що забороняє не лише застосування, а й сам факт володіння ядерною зброєю. На сьогодні понад 90 країн підписали договір, однак держави, що мають ядерні арсенали, ще не приєдналися до нього.

Україна також зробила значний внесок у боротьбу за без’ядерний світ. Після здобуття незалежності в 1991 році наша держава добровільно відмовилася від третього за потужністю ядерного арсеналу у світі, що залишився на її території після розпаду срср. У 1994-му Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як без’ядерна держава, а весь її ядерний потенціал було вивезено та знищено. Цей історичний крок супроводжувався підписанням Будапештського меморандуму, який, як показали події 2014-го і 2022 року, не зміг гарантувати Україні безпеку, однак досі залишається прикладом цивілізованої відмови від ядерної зброї.

День Хіросіми — це не лише день скорботи, а й день активного нагадування людству про небезпеку ядерного конфлікту. У багатьох країнах 6 серпня проводяться меморіальні заходи, церемонії вшанування жертв, освітні акції та виставки. У Хіросімі щороку відбувається церемонія миру, під час якої лунає дзвін, що символізує пам’ять і надію.

У час, коли світ стикається з новими викликами глобальної безпеки, загроза ядерного конфлікту знову набуває актуальності. Системи стримування, міжнародні договори й дипломатія залишаються головними інструментами запобігання катастрофі. Проте фундаментальна зміна можлива лише через свідоме бажання людства відмовитися від зброї масового знищення.

6 серпня — це привід згадати трагічне минуле, замислитися над майбутнім і зробити вибір на користь миру, роззброєння й гуманізму.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.