Свято нагадує про проголошення суверенітету країни в 1965 році. Ця дата стала поворотним пунктом у новітній історії держави, перетворивши її з невеликого порту на одну з найбільш розвинених країн світу.
До середини ХХ століття Сінгапур перебував під владою Британської імперії, а після Другої світової війни став важливим торговельним центром Південно-Східної Азії. У 1959 році він отримав статус самоврядної внутрішньої держави в складі Британської Співдружності. В 1963-му Сінгапур увійшов до складу Федерації Малайзії, але політичні та економічні суперечності між федеральним урядом у Куала-Лумпурі та сінгапурським керівництвом швидко загострилися.
9 серпня 1965 року парламент Малайзії ухвалив рішення про вихід Сінгапуру із федерації, і того самого дня прем’єр-
міністр Лі Куан Ю оголосив про утворення незалежної Республіки Сінгапур. Це був вимушений, але доленосний крок, що визначив подальший шлях держави.
День Незалежності Сінгапуру — це не лише нагадування про історичний акт 1965 року, а й нагода оцінити шлях, пройдений країною від скромного торговельного центру без власних природних ресурсів до високотехнологічної держави з одним із найвищих рівнів життя у світі.
Сінгапур часто наводять як приклад одного з найуспішніших економічних проривів ХХ століття. У 1965 році новонароджена республіка мала дуже скромні стартові умови: відсутність природних ресурсів, нестача питної води, високий рівень безробіття та перенаселеність. Більше половини населення жило в нетрях, а економіка залежала від невеликих портових операцій. Поворотним моментом стала стратегія, яку розробив перший прем’єр-міністр Лі Куан Ю. Її ключові елементи: індустріалізація через іноземні інвестиції — створення привабливого середовища для міжнародних корпорацій, зокрема пільгове оподаткування та стабільне законодавство; сувора антикорупційна політика — жорсткий контроль над чиновниками, прозорі правила ведення бізнесу; освіта та кваліфікована робоча сила — акцент на технічну та вищу освіту, підготовка кадрів для промисловості та сервісного сектору; розвиток інфраструктури — сучасний порт, міжнародний аеропорт Чангі, ефективна транспортна система; державне житлове будівництво — програми Housing & Development Board, які забезпечили більшість громадян власними квартирами.
Уже до 1980-х років Сінгапур став світовим центром виробництва електроніки, суднобудування, фінансових послуг та логістики. З початку 2000-х він перетворився на глобальний фінансово-інноваційний хаб.
Сьогодні Сінгапур входить до топ-5 світових фінансових центрів, має один із найвищих ВВП на душу населення (понад 80 тисяч доларів США), займає перші позиції в рейтингах легкості ведення бізнесу та прозорості уряду, є лідером у сфері «розумних міст» і цифрових технологій. Цей шлях з країни «третього світу» до економічного гіганта отримав назву «сінгапурське економічне диво» і став моделлю для багатьох держав, що розвиваються.
День Незалежності Сінгапуру — це свято гордості, єдності та надії. Воно вшановує минуле, надихає у сьогоденні та визначає вектор розвитку на майбутнє. Кожного 9 серпня у місті-державі лунає єдиний заклик: «Majulah Singapura!»
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
Фото з відкритих джерел.
