Цю дату встановила Генеральна Асамблея ООН у травні 2019 року резолюцією A/RES/73/296. Вона покликана вшанувати пам’ять тих, хто загинув або постраждав через переслідування за віру чи переконання, та нагадати державам про обов’язок забезпечувати свободу совісті й релігії для кожної людини.

Свобода думки, совісті та релігії є одним із базових прав людини, закріплених у Загальній декларації прав людини (1948) та Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (1966). Проте в реальному житті мільйони людей і далі зазнають переслідувань, дискримінації та навіть смертельних нападів через свою віру чи світогляд. Цей день був встановлений ООН як символічна відповідь на трагічні події останніх десятиліть — зокрема масові напади на релігійні громади та їхні святині. Серед них: атака на мечеті в місті Крайстчерч (Нова Зеландія, 2019), коли загинула 51 особа, а понад 40 дістали поранення; напади на християнські церкви у Шрі-Ланці під час святкування Великодня (2019), які забрали життя понад 250 людей; руйнування єзидських святинь та масові вбивства представників цієї громади терористами ІДІЛ в Іраку (2014); численні акти насильства проти релігійних та етнічних меншин у Сирії, Нігерії, Афганістані та інших країнах. ООН наголошує: жодні політичні чи ідеологічні мотиви не можуть виправдати нападів на людей через їхні переконання.

За даними міжнародних правозахисних організацій, сотні мільйонів осіб  живуть у країнах, де існують серйозні обмеження свободи віросповідання. Це може проявлятися у різних формах: від накладення заборон на релігійні обряди до фізичного насильства, масових убивств чи знищення храмів, мечетей, монастирів і культурних пам’яток. ООН закликає держави вживати заходів, спрямованих на: захист релігійних меншин, запобігання мові ненависті, притягнення винних до відповідальності, просвіту суспільства у дусі толерантності та міжрелігійного діалогу.

Для України питання свободи релігії та переконань також має особливе значення. Історично наша держава була багатоконфесійною, на її території співіснували православні, греко-католики, римо-католики, протестанти, юдеї, мусульмани та інші релігійні громади. З початком російської агресії ситуація ускладнилася. На окупованих територіях фіксують численні факти переслідувань духовенства та вірян, захоплення храмів, знищення святинь. Є дані про викрадення та катування священнослужителів різних конфесій, обмеження свободи богослужінь, примусове закриття релігійних громад. Такі дії мають риси релігійного терору й порушують міжнародні зобов’язання росії як держави-окупанта.

Водночас Україна демонструє прагнення зберігати релігійну свободу навіть у складних умовах війни, що підтверджується діяльністю Ради церков і релігійних організацій, яка об’єднує громади для спільного захисту миру, гідності та прав людини.

Цього дня на міжнародному рівні проводять меморіальні заходи, міжрелігійні зустрічі, круглі столи та освітні кампанії. Центральна ідея — наголосити на важливості взаємної поваги та діалогу між релігіями і культурами. Для цього ООН реалізує спеціальну Стратегію та План дій з протидії мові ненависті (2019), що покликані боротися з дискримінаційною риторикою, яка нерідко стає ґрунтом для насильства. Також створено План дій з охорони релігійних об’єктів, що передбачає захист храмів і святинь у різних країнах.

Міжнародний день пам’яті жертв насильства на основі релігії або переконань виконує кілька ключових функцій: збереження людської гідності та історичної пам’яті, підтримка постраждалих спільнот, запобігання новим злочинам та заклик до урядів вживати системних заходів, щоб не допустити повторення трагедій, формування культури миру, розвиток толерантності, взаємоповаги та діалогу між різними релігіями.

22 серпня — це день, який нагадує, що різноманіття релігій і переконань є не загрозою, а багатством людства. Вшанування жертв релігійного насильства покликане стати запобіжником для нових трагедій та орієнтиром для майбутніх поколінь. У світі, де часто використовують релігійну риторику як інструмент ненависті, ця дата є закликом захищати свободу віри і переконань, що означає захищати саме людське життя та гідність.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.