У заході взяли участь члени Комісії, народні депутати, голова правління і члени наглядової ради Компанії, представники Міністерства енергетики, Міністерства економіки, НКРЕКП, НКЦПФР, ДАСУ, ДП «Гарантований покупець» та правоохоронних органів.

Голова Комісії Олексій Кучеренко, відкриваючи засідання, повідомив, що нещодавно Тимчасова слідча комісія Верховної Ради отримала результати аудиту Державної аудиторської служби за 2022 рік. Акти цього аудиту надані членам Комісії для ознайомлення, але вони мають характер «для службового користування». На його думку, саме аудит є ключовим елементом зворотного зв’язку у будь-якій системі управління, а особливо — в управлінні державною власністю, коли йдеться про компанії, що на 100% належать державі.

Олексій Кучеренко звернув увагу на складний фінансовий стан компанії. «Укренерго» перебуває у технічному дефолті ще з листопада 2024 року, а за останні п’ять років обслуговування залучених кредитних ресурсів зросло з 350 мільйонів гривень до майже 10 мільярдів гривень на рік.

Комісія розпочала засідання із розгляду можливих порушень у корпоративному управлінні. З’ясувалося, що член наглядової ради НЕК «Укренерго» Олексій Нікітін звернувся до Міненерго щодо порушень під час голосування з питань формування правління на засіданні наглядової ради. Міністерство, як акціонер, передало це звернення до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). НКЦПФР почала розслідування і попередньо підтвердила факти порушення Закону «Про акціонерні товариства» та статуту компанії, зокрема відсутність попереднього розгляду кандидатур на Комітеті з призначень і винагород.

У своєму виступі пан Нікітін наголосив, що несвоєчасне надання матеріалів до засідань Наглядової ради, з боку корпоративного секретаря, є системною проблемою, що призводить до нехтування встановлених процедур. Кульмінацією стали згадані порушення при призначенні членів правління, коли окремі кандидатури виносилися «з голосу», без комітетського розгляду та без подання голови правління.

Представник Міненерго Наталія Коваль підтвердила, що такі дії можуть мати серйозні наслідки, адже рішення правління, прийняті з порушеннями, можуть бути визнані незаконними, що поставить під ризик керованість стратегічно важливої компанії.

Народні депутати наголосили, що акціонер зобов’язаний максимально захищати інтереси держави, а Парламент — здійснювати контроль за цим процесом.

Стосовно конкретної ситуації навколо НЕК «Укренерго» представник НКЦПФР зазначив, що остаточне рішення Нацкомісії з цінних паперів ще не ухвалене, оскільки відповідь на претензії має надати наглядова рада Компанії, адже саме до неї висунуті зауваження.

Також було розглянуте питання щодо ухвалення наглядовою радою рішень, які фактично обмежили повноваження новообраного голови правління НЕК «Укренерго» порівняно з тим, які права мали попередні керівники Компанії — пан Брехт чи пан Кудрицький. Прийняття наглядовою радою таких обмежень суперечить вимогам Статуту Компанії, та можуть також стати предметом розгляду НКЦПФР у разі не приведення наглядовою радою своїх рішень у відповідність до затвердженого кодексу корпоративного управління.

Представники Міністерства енергетики наголосили, що очікують на рішення Нацкомісії з цінних паперів, за наслідками якого акціонер має реагувати на виявлені порушення з боку членів наглядової ради — представників держави.

Саме тому у серпні цього року було затверджено Кодекс корпоративного управління, що зобов’язує привести всі внутрішні політики у відповідність до закону та статуту, що має усунути попередні суперечності.

Водночас народні депутати та члени Комісії дійшли згоди, що ситуація з корпоративним управлінням потребує негайного реагування: компанія перебуває у дефолті, відповідальних немає, а окремі представники наглядової ради демонструють «надзвичайну ефективність» лише на словах.

Зокрема, за результатами 2024 року збитки компанії становили мінус 38 мільярдів гривень. При цьому правління виписало собі значні премії, що викликало суспільний резонанс. Попередні ж роки «реформ» корпоративного управління не забезпечили належного контролю, що призвело до серйозних наслідків.

На думку представників компанії, фінансові витрати на обслуговування боргу відбуваються через тарифну політику. «Укренерго» залучило кошти під державні гарантії через випуск «зелених бондів». Виплата купонів регулювалася законодавством про реструктуризацію державного боргу. Але, відповідно до наказу Міністерства енергетики, компанія не мала права здійснювати певні платежі, що також сприяло дефолту.

Комісія розглянула також питання погашення боргу перед «зеленою» генерацією. Як відомо, завдяки спеціальному закону частина ресурсів була перекинута з нерозподіленого залишку від тарифу на диспетчеризацію. Водночас викликає питання порядок встановлення тарифу на диспетчеризацію, що останні роки формує мільярдні нерозподілені залишки.

Учасники зазначили, що проблема «зеленого тарифу» виникла через видачу керівництвом «Укренерго» у 2015-2016 роках технічних умов, які в декілька разів перевищували допустимі норми.

Зазначене спричинило різке зростання навантаження на компанію та її переведення на роль розрахункового центру. Компанія і Регулятор не забезпечили прийняття відповідних рішень. Як наслідок, «Укренерго» була змушена залучати зовнішні кошти для обслуговування зобов’язань, у тому числі і під державні гарантії.

Комісія приділила частину розгляду питань кредитних зобов’язань НЕК «Укренерго», адже за останні п’ять років лише обслуговування залучених кредитних ресурсів зросло з 350 мільйонів гривень до майже 10 мільярдів гривень на рік. Виручка компанії сьогодні становить 101 мільярд гривень, але всі боргові зобов’язання перевищують річну виручку.

На думку учасників обговорення, частина проблем виникла через регуляторні рішення минулих років — включення «зеленої» генерації у тариф на передачу без визначення джерела для повноцінної оплати для такої генерації.

Учасники також обговорили акт і звіт Держауадитслужби за результатами проведеної ревізії і аудиту НЕК «Укренерго» у 2022 році. Аудит виявив низку серйозних фінансових порушень, по яких зараз ведеться розслідування правоохоронними органами. Комісія отримала від правоохоронців дозвіл на роботу із актом ДАСУ і наразі аналізує обставини, які встановила Держаудитслужба. Дослідження результатів аудиту сприятиме встановленню низки обставин, що є предметом діяльності Комісії, дій і бездіяльності окремих посадових осіб, та попередженню таких порушень у майбутньому.

Підсумовуючи проведене засідання, голова Комісії наголосив, що метою заходів є не пошук винних, а вироблення рішень для стабілізації Компанії та забезпечення прозорого фінансового контролю, щоб уникнути повторення подібних кризових ситуацій у майбутньому.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.