Дата пов’язана з подіями 1810 року, коли католицький священик дон Мігель Ідальго-і-Костілла закликав до боротьби проти іспанського колоніального панування. Цей заклик увійшов в історію під назвою «Грітo де Долорес» — «Крик із Долореса» (від назви містечка Долорес-Ідальго у штаті Гуанахуато).
Мексика на початку ХІХ століття залишалася багатою, але підневільною іспанською колонією — Новою Іспанією. Тут були величезні соціальні та етнічні контрасти: на вершині піраміди стояли іспанці, що прибули з метрополії, нижче — креоли (нащадки іспанців, народжені в Америці), ще далі — метиси, індіанці й раби африканського походження. Тому було прагнення більшої рівності та самоврядування.
На початку 1800-х років революційні ідеї Європи й США поступово проникали до Нової Іспанії. Ослаблення Іспанії внаслідок наполеонівських війн створило сприятливі умови для національно-визвольного руху. У ніч з 15 на 16 вересня 1810 року Мігель Ідальго, звернувшись до своїх парафіян, закликав їх повстати проти іспанського ярма, захищати віру, землю й справедливість. Його пристрасний заклик і став символічним початком війни за незалежність.
Заклик Ідальго став поштовхом до багаторічної збройної боротьби. Спершу повстання охопило центральні райони країни, до нього приєднувалися десятки тисяч селян і міщан.
Попри перші успіхи, повстанці не змогли втримати ініціативу, і в 1811 році Ідальго потрапив у полон та був страчений. Однак ідею свободи підхопили інші лідери: Хосе Марія Морелос, Вісенте Ґерреро, Агустін де Ітурбіде. Війна тривала понад 11 років. Лише у 1821 році незалежність Мексики була остаточно визнана, а країна стала суверенною державою — Мексиканською імперією, згодом трансформованою у федеративну республіку.
Після проголошення незалежності Мексики у 1821 році (Акт про незалежність Мексиканської імперії) та подальших політичних трансформацій було створено систему державних органів, що стали основою сучасної державності. Імперський уряд (Gobierno Imperial) — 1821—1823 роки. Вищим органом виконавчої влади став Регентський орган (Regencia del Imperio Mexicano), який очолив Агустін де Ітурбіде до його проголошення імператором. Тоді ж був утворений Імперський конгрес (Congreso del Imperio Mexicano).
Із 1824 року федеральна республіка (Estados Unidos Mexicanos) прийняла Федеральну Конституцію Мексиканських Сполучених Штатів, яка утвердила основні державні інститути.
Главою держави був президент республіки. Віцепрезидент республіки — другий за посадою. Конгрес Союзу — вищий законодавчий орган, двопалатний парламент: Палата депутатів, Сенат. Верховний суд юстиції — найвищий судовий орган. Здобувши незалежність, Мексика пройшла етапи імперії та республіки, але головні державні органи, що закріпилися, діють досі.
Свято має велике значення і для діаспори. У США, Канаді, Європі та навіть в Азії мексиканські громади збираються разом, відтворюють церемонію «грітo» і святкують так само гучно, як на батьківщині.
У XXI столітті «Крик Незалежності» залишається символом єдності, свободи й гідності. Для мільйонів мексиканців це день, коли вшановується героїчна минувшина та підкреслюється незламний дух нації, що зуміла здобути й зберегти свою свободу.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
