Участь у ньому взяли народні депутати України та депутати Європейського парламенту.
У першій робочій сесії учасники обговорили підтримку України з боку ЄС та двосторонні відносини в контексті протидії російській військовій агресії, притягнення винних до відповідальності за злочини агресії, роль ЄС в економічному стримуванні агресивної війни росії, а також відновлення та реконструкцію України.
Засідання розпочалося із звернення до парламентарів українського ветерана Андрія Маджарова, який дістався Брюсселя пішки, розповідаючи дорогою європейцям правду про війну росії проти України. Звертаючись до європарламентарів із закликом посилити допомогу Україні, Андрій Маджаров наголосив, що нинішня війна – це не лише війна росії проти України. Це війна демократії проти диктатури, добра проти зла, світла проти темряви. «Ви, консолідувавши свої сили та політичну волю, можете зберегти не тільки життя, а й той мир, який (у вас) зараз є, але може порушитися, якщо Україна впаде. Прошу не зупиняти допомогу, а підсилювати її наскільки то можливо», – закликав Андрій Маджаров.
До учасників засідання також звернувся Дмитро Хилюк, українець, якого росіяни під час окупації Київщини викрали із дому і в нелюдських умовах утримували до 24 серпня цього року, коли завдяки обміну на російських військовополонених Дмитро зміг нарешті повернутися додому. Виступаючи в Європарламенті, Дмитро Хилюк закликав його членів запровадити особисті санкції проти російських катів, особи яких уже встановлені. «Закликаю Європарламент зв’язатися з українськими правоохоронцями і встановити персональні санкції проти керівництва колоній, які приймають рішення про катування українських полонених», – сказав колишній бранець.
Учасники ПКА обговорили питання санкційної політики та економічного тиску на росію, використання заморожених російських активів для створення Фонду репарацій, а також шляхи забезпечення сталого фінансування України.
Співголова ПКА з боку України Вадим Галайчук наголосив, що забезпечення сталої міжнародної підтримки є критично важливим для України.
«Це війна на виснаження, а це означає, що економічна складова тут надзвичайно важлива», – наголосив Вадим Галайчук.
Він переконаний, що разом із союзниками, чия економіка у багато разів сильніша за російську, Україна може протистояти рф і продовжувати економічний тиск на агресора. Але ключовим фактором має бути передбачуване та стабільне фінансування України з боку партнерів. Співголова ПКА з боку України також наполіг, що важливо продовжувати контроль за ухилянням від уже запроваджених за російську агресію санкцій, а також працювати над тим, щоби не лише прибутки від заморожених російських активів, а й самі активи були використані на користь України.
Другий день засідання був присвячений парламентському виміру процесу інтеграції України до ЄС. Учасники розглянули прогрес у наближенні законодавства України до права Європейського Союзу та стан реалізації реформ.
Перша заступниця голови української частини ПКА Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що Збройні Сили України сьогодні захищають не лише суверенітет та незалежність України, але і є щитом для Європейського Союзу. «росія різко збільшила масштаби, інтенсивність та частоту атак по всій Україні – на цивільні об’єкти та цивільну інфраструктуру. Це означає, що ми повинні відновити відчуття терміновості в кожній дії, що відбувається з боку європейських партнерів України», – наголосила вона. Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що попри війну Україна має працювати над на реформами, щоби досягти своєї стратегічної мети, закріпленої в Конституції України – членства в ЄС. У цьому контексті вона відзначила особливу роль Збройних Сил України та суспільства у захисті демократії. Іванна Климпуш-Цинцадзе також наполягла на необхідності якнайшвидше відкрити переговори з ЄС за кластером «Основи». Це, на її думку, забезпечить додатковий нагляд, увагу та допомогу з боку Європейського Союзу. Також захистить та зміцнить порядок денний реформ в Україні, відновить діяльність Парламенту і нагляд за діями уряду, а також допоможе відновити баланс повноважень в Україні.
Окрему увагу під час засідання приділили питанню становища українців у країнах ЄС та ухвалили спільну заяву і рекомендації ПКА за підсумками засідання. У документі, зокрема, учасники ПКА закликають рф негайно припинити військові дії проти України; засуджують страти та тортури українських військовополонених, вимагають їхнього негайного звільнення; рішуче засуджують насильницькі дії російської федерації та співучасть білорусі у жорстокому поводженні з українськими дітьми, включаючи вбивства, примусове переміщення та депортацію, незаконне усиновлення, сексуальне насильство та експлуатацію, примусову русифікацію та мілітаризацію; вимагають негайного припинення цих злочинів, і щоби росія повідомила особи та місцезнаходження всіх депортованих українських дітей та забезпечила їхнє благополуччя та безпечне й безумовне повернення; засуджують посилення навмисних атак росії на енергетичний сектор України; закликають ЄС та його держави-члени підтримувати та посилювати свою політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку, щоб забезпечити Україні якомога міцнішу позицію для участі в мирних переговорах; вітають прогрес у створенні Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії проти України.
У підсумковому документі не було враховано поправки, які привертали увагу до необхідності скасування заборони виїзду за кордон, зокрема, опозиційних депутатів та наголошували на неприпустимості політичних переслідувань опонентів та парламентської опозиції. «На жаль, попри те, що це були поправки, які вже неодноразово звучали у резолюції Європейського парламенту, вони, де-факто, були усунуті українською делегацією», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
