Під час зустрічі обговорили кроки, які Україна має здійснити для підвищення ефективності боротьби з економічними злочинами та у відповідності до вимог ЄС. Реформа Бюро економічної безпеки України є однією з вимог на шляху європейської інтеграції. Також від реформування бюро залежить підтримка МВФ та інших міжнародних донорів, які надають макрофінансову допомогу Україні.

Представники БЕБ поінформували голову Комітету про основні виклики, з якими наразі має справу БЕБ, а також про кроки, необхідні для подальшого реформування бюро. Одним із основних викликів є фінансування цієї інституції. Для ефективної роботи у регіонах БЕБ має відкрити загалом 15 територіальних підрозділів, що є зобов’язанням України в рамках Дорожньої карти із верховенства права. Наразі діє лише 9 регіональних офісів БЕБ в Україні. Виділених коштів на центральний офіс також недостатньо для виконання поставлених завдань. На це вказує і Рахункова палата України.

Під час зустрічі йшлося і про надання БЕБ спеціального статусу. Олександр Цивінський наголосив, що такий статус передбачений дорожньою картою вступу України до ЄС. Це надало б органу потрібну йому автономію та допомогло б максимально ефективно реалізовувати свої функції. Також ішлося про реформування українського законодавства відповідно до права ЄС. Зокрема, запровадження кримінальної відповідальності за незаконні дії з міжнародною фінансовою допомогою. Це вимагає змін до Кримінального процесуального кодексу.

Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на важливості прозорої та ефективної системи контролю за використанням коштів міжнародної допомоги. Це, за її словами, на тлі корупційних скандалів в Україні підсилило б довіру до України з боку західних партнерів. Голова Комітету та директор БЕБ домовилися координувати зусилля із подальшого реформування Бюро економічної безпеки України відповідно до вимог ЄС та міжнародних зобов’язань України.

Прес-служба Апарату Верховної Ради України