У Жовтневому районі відбулося виїзне засідання обласної ради з питань взаємодії органів державної влади й місцевого самоврядування. У складі делегації — представники Миколаївської обласної ради, ОДА, керівники районів і міські голови. На Миколаївщині 19 сільських районів, але почерпнути корисне, розбудити самолюбство й захопитися новою ідеєю можна не скрізь.

 

Якщо голові довіряють — значить, буде порядок

Виїзні засідання влади різного рангу аж ніяк не нововведення. Раніше практикували жеребкування: куди випадав «щасливий квиток», туди й вирушав кортеж. Меню шкіл та дитячих садків, наповнюваність бюджету, стан доріг, клубів, лікарень, ФАПів, цвинтарів, бібліотек, настрій мешканців розповідали значно більше, ніж промовисті звіти.

Жовтневий район особливий — примісько-сільський, агропромисловий, найбільш густонаселений на Миколаївщині, але без свого адміністративного центру (в 1972 році його поглинув Корабельний район міста).

У районі понад 50 тисяч жителів, 21 сільська та селищна ради. Цікаво, що більше десяти тисяч припадає на дві ради, що межують, — Мішково-Погорілівську сільську і Воскресенську селищну. Як відомо, люди не проростають корінням там, де погано, а тут укорінюються. Чому?

Як з’ясувалося, обидва очільники — мішково-погорілівський сільський голова Михайло Каблуков і воскресенський селищний голова Микола Крамаренко — керівники досвідчені, авторитетні, працювали й у минулому скликанні. На запитання: «Як влада може згуртувати громаду, розбудити в ній ініціативу?» Михайло Каблуков відповів напівжартома—напівсерйозно: «Просто вміти слухати, чути й вирішувати». Відповів, як мені здається, вичерпно.

Членів виїзної ради цікавило багато що. Зокрема, як управляються Мішково-Погорілівська і Воскресенська ради із соціальними проблемами, на що витрачають кошти, наскільки ефективно взаємодіють із місцевими комерційними структурами.

   ДОВІДКОВО

Жовтнева ЦРЛ обслуговує два райони — сільський і міський. Специфіку медустанови враховують при формуванні бюджетів. Лікарня не купається у фінансових щедротах, але торік із райбюджету закуплено устаткування на півмільйона гривень, а ще чверть мільйона витрачено на капітальні ремонти лікарняних приміщень. Позаторік підприємства й організації району освоїли 852,5 мільйона гривень капітальних інвестицій. Торік — три мільйони.

У домі має бути господар

Територіально Мішково-Погорілівська сільська рада об’єднує два газифіковані села, де 88 вулиць і 2460 дворів. На балансі сільради одинадцять багатоповерхівок. Словом, є фронт робіт для ЖКП. Ефективність роботи цієї контори підтверджується цифрами: за минулий рік надано послуг на суму більш як 500 тисяч гривень. На кошти комунального підприємства відремонтовано пам’ятник загиблим воїнам і 250 метрів сільського водогону. Дехто з читачів, можливо, хмикне: «Подумаєш, успіхи». На тлі сіл, які руйнуються, де від водогінних мереж не залишилося й сліду, це вагомий результат.

   ФАКТ

На території сільської ради функціонує кілька дитячих садків, дві школи, є пристойна лікарська амбулаторія, два ФАПи, аптека, бібліотека. В селі цілком стерпні дороги, упорядковане кладовище. А до приміщення органу місцевого самоврядування приємно зайти — чистота, порядок, доброзичливі посмішки.

Потішила Мішково-Погорілівська загальноосвітня школа — одна з кращих на Миколаївщині. Більш як двадцять років нею керує заслужений учитель України, відмінник освіти, депутат районної ради п’яти скликань Світлана Горик. Школу відвідує понад півтисячі дітей, і батьки за них спокійні. Гостей вразили Державний зал, шкільний етнографічний музей «Чиста криниця», музеї бойової слави, села, школи, екологічний зал, куточки правової освіти, охорони здоров’я. Не в кожному навчальному закладі, навіть міському, таке побачиш! Школа стала переможцем в обласному конкурсі «Наші досягнення» у номінації «Кращий загальноосвітній навчальний заклад», дипломантом Міжнародного академічного рейтингу популярності і якості «Золота фортуна», вона призер різних всеукраїнських конкурсів.

Директор школи — особистість непересічна, й у цьому «фішка» шкільного благополуччя. Світлані Горик удалося проблеми навчального закладу перенести в площину інтересів сільської громади, сільської ради. Можливо, це винагорода за те, що школа вміє пишатися випускниками, «не втрачає» їх, втягує в орбіту своїх інтересів. Серед депутатів Мішково-Погорілівської сільської ради теж багато колишніх випускників.

Приємне враження справили й дитячі садки, і Мішково-Погорілівська загальноосвітня школа — інтернат для дітей з малими й згасаючими формами туберкульозу (три спортивні зали, майстерня, бібліотека, дві ігрові кімнати; у школі майже 70 комп’ютерів, і всі вони підключені до Інтернету).

— Наші діти щороку беруть участь у різних олімпіадах і спортивних змаганнях, — з гордістю наголошує керівник навчального закладу Володимир Шиян. — І не тільки беруть участь, як правило, посідають призові місця.

Зрозуміло, що побачене й почуте — святковий бік медалі, у якої є і робоча, прихована площина. У кожному хорошому домі перед прийомом гостей господарі, які поважають себе, прибирають — це нормально. Але дім, де підтримується порядок завжди, відрізниш одразу.

Добродійність без помпи й софітів

Члени виїзної ради області не без інтересу відвідали підприємство з іноземними інвестиціями «Сандора», яке є основним наповнювачем районного бюджету. Один з його промислових комплексів розташований на території Мішково-Погорілівської сільради. За останні кілька років, як зазначила голова Жовтневої райдержадміністрації Олена Ракова, компанія перерахувала району майже мільйон гривень благодійної допомоги. Істотно й системно допомагає сільській раді, місцевим школам і дитячим садкам ТОВ «Оксамит». Багато слів подяки було сказано й на адресу керівника підприємства Миколи Кримчакова, мешканця села Мішково-Погорілового.

Основний платник податків у бюджет Воскресенської селищної ради — фермерське господарство «Владам». Його керівник Адам Мельник, шанована в регіоні людина, от уже багато років займається добродійністю. Причому без помпи й софітів, так, «щоб ліва рука не знала, що робить права».

Не без гордості воскресенський селищний голова Микола Крамаренко показав обласним керівникам місцевий дитячий садок «Сонечко», куди ходять 126 малюків. Дошкільному дитячому закладу позаздрять районні дитсадки. Торік дитячий садок був капітально відремонтований, установлено нові вікна й двері, закуплено меблі. За рахунок місцевої ради утримується вісім бюджетних установ, у тому числі два дитсадки, Будинок культури, амбулаторія, ФАП і навіть центр у справах сім’ї та молоді.

Виїзний захід ще раз переконав: якість життя на селі багато в чому залежить не тільки від наявності коштів у місцевій казні, а й від авторитету влади, уміння будувати взаємини з жителями, базовими підприємствами, бізнесом. Визначальним чинником активності й згуртованості сільської громади, безперечно, завжди був і є авторитет влади.

Миколаївська область.

На знімку: члени виїзної ради на «Сандорі».