На порядку денному — впровадження системних реформ

У відкритті сесії парламенту взяли участь Президент України Віктор Янукович, Прем’єр-міністр Микола Азаров, урядовці та інші високопосадовці. У Верховній Раді також була присутня делегація Сейму Литви на чолі з Головою Сейму Іреною Дягутєнє. 

Звертаючись до народних обранців, Віктор Янукович наголосив, що нині одне з головних питань, на яке треба дати відповідь, — це боротьба з економічною кризою, яка вже більше двох років вирує у світі. Глава держави відзначив перші ознаки відновлення економіки, але це не може заспокоювати. Бо перш за все для поступу економіки необхідно здійснити реформи, які потребують певних змін до законодавства та ухвалення нових законопроектів, завершити реалізацію судової реформи. Важливою складової роботи, наголосив Президент, є підняття життєвого рівня людей. «Ми не зробимо це дуже швидко, але з року в рік, піднімаючи рівень економіки, ми повинні піднімати життєвий рівень громадян — їхню зарплату, пенсії», — сказав В. Янукович і наголосив, що це потребує злагодженої роботи всіх гілок влади: Верховної Ради, Президента і уряду. Глава держави запевнив, що він із повагою ставиться до всіх депутатів — і з коаліції, і з опозиції, і побажав народним депутатам, щоб у сесійній залі розум переважав над політичними пристрастями, щоб парламент прийняв доленосні для держави рішення, які повинні навести в країні порядок, щоб панував закон, який захищав би кожну людину. «Сьогодні люди чекають, щоб Верховна Рада зробила все необхідне, щоб у регіонах люди мали можливість спокійно працювати, щоб збільшувалася кількість робочих місць, щоб не було того політиканства, яке робить людей ворогами», — зауважив Президент. Глава держави також побажав, щоб місцеві вибори 31 жовтня пройшли прозоро й чесно, а наступний рік — 20-ліття Незалежності України — відзначився як рік єднання країни та народу.

Прем’єр-міністр Микола Азаров, вітаючи депутатів із відкриттям сесії, підкреслив, що на цю сесію покладено відповідальну місію законодавчого забезпечення системних реформ. Глава уряду стверджував, що минула влада залишила країну банкротом, обтяжила державну казну астрономічними боргами. Лише в березні, за словами М. Азарова, уряду довелося сплатити шість мільярдів боргів уряду Тимошенко, держрезерв також був не просто порожній, а й обтяжений боргами, система влади наскрізь пронизана корупцією. Прем’єр переконаний, що мораторій та популістські рішення «спрямують країну в безвихідь». Бо зараз економіка стабілізується, що дозволило приступити до виконання програми реформ, запропонованої Президентом. Головними завданнями уряду М. Азаров назвав розробку і прийняття держбюджету країни на 2011 рік, у якому треба передбачити фінансовий механізм реформування країни, а також ухвалення оновленого Податкового кодексу, який передбачає зниження оподаткування та стимулювання розвитку бізнесу. Одним із пріоритетів діяльності уряду прем’єр також визначив побудову нових відносин із регіонами заради їх зміцнення. «Уряд проголошує курс на сильну й потужну соціальну політику, для чого уряд розраховує і на співпрацю з парламентом», — наголосив М. Азаров.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин у своєму виступі наголосив, що вперше за останні п’ять років на відкритті сесії присутні глава держави та керівники всіх державних інституцій. 

Після виступів представників фракцій позафракційний депутат Володимир Каплієнко оголосив про створення у парламенті міжфракційної депутатської групи «Реформи заради майбутнього» в складі 17 парламентаріїв. 

Опісля на вимогу фракцій «НУ—НС» і БЮТ у пленарному засіданні було оголошено перерву для консультацій.

Під час перерви депутати домовилися розглянути законопроекти про мораторій на зростання цін на газ і житлово-комунальні послуги після затвердження порядку денного сьомої сесії та заслуховування інформації Кабінету Міністрів про виконання постанови Верховної Ради «Про всенародне обговорення проекту Податкового кодексу». І потім, незалежно від результату розгляду цього питання, продовжити роботу парламенту згідно з порядком денним.

Міністр фінансів Федір Ярошенко поінформував про всенародне обговорення проекту Податкового кодексу. 

Основні пропозиції до Податкового кодексу, які враховано, — це спрощена система оподаткування та бухгалтерського обліку для малого бізнесу з оборотом до 300 тисяч гривень на рік, на наступні 10 років нульова ставка податку для легкої промисловості та готельного бізнесу. Запровадження прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб: якщо дохід до 10 мінімальних зарплат — 15%, вище — 17%. Податок на депозитні вклади у банках, які перевищують 200 тисяч гривень. Оподаткування нерухомості площею понад 100 квадратних метрів у місті та понад 200 квадратних метрів на селі, ставка податку становитиме 10 гривень за квадратний метр.

Однак під час обговорення багато депутатів стверджували, що ці пропозиції призведуть до знищення середнього класу, ляжуть тягарем не на дуже багатих, а на багатьох людей, котрі роками тяжкою працею створювали добробут для своєї родини. Ксенія Ляпіна («НУ—НС») переконувала, що будинок площею 200 квадратних метрів, приміром, у глухому селі на Житомирщині, де живе кілька поколінь родини, — це далеко не розкіш. І його не можна ставити в один ряд із розкішним маєтком на Київщині.

Олександр Бондар («НУ—НС») також стверджував, що уряд свідомо йде на знищення середнього класу і хоче добитися, щоб у країні було лише два класи — люмпени та олігархи, а держава перетвориться на фіскальну.

Катерина Ващук (Блок Литвина) наполягала, щоб у проекті Податкового кодексу було враховано інтереси аграрних виробників, приватних господарників на землі, зокрема у заготівлі продукції. А також чітко виписано, що входить до поняття нерухомості: чи лише житлова площа, чи весь будинок, чи ще й усі будівлі на садибі — сараї, навіси тощо.

Зрештою, депутати ухвалили постанову, яка зобов’язує уряд невідкладно подати до парламенту проект Податкового кодексу з урахуванням результатів усенародного обговорення.

А ось запровадити мораторій на зростання цін на газ і житлово-комунальні послуги не вдалося. 

Після розгляду цього питання парламент перейшов до наступних, однак опозиція наполягала на тому, щоб повернутися до розгляду законопроекту про мораторій, який набрав найбільше голосів. Олег Ляшко заявив, що опозиція готова проголосувати за законопроект у будь-якому авторстві, якщо він захищає інтереси людей. Але В. Литвин закликав продовжити роботу, оскільки парламент розглянув питання про мораторій і визначився. За основу прийнято законопроект про внесення змін до статті 43 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (щодо підприємств, які у своїй діяльності використовують ядерну енергію).

За основу також прийнято проекти законів про культуру, про заборону ліквідації, перепрофілювання, відчуження та передачі в оренду оздоровчих закладів для провадження діяльності, не пов’язаної з оздоровленням та відпочинком.