Схоже, в Україну можуть повернутися кошти з гетьманської скарбниці, які збиралися впродовж багатьох століть. У 1930—1936 роках козацька старшина, яка тоді перебувала в еміграції, перевела їх в облігації і поклала до Федерального резервного банку США під відсотки зі збереженням у швейцарському банку «Securіty House». Є номер боксу, його реквізити. На той час сума становила 10 мільйонів доларів, однак за більш як 70 років вона зросла до 1,5 трильйона (!) доларів.
Як стало відомо, нещодавно верховному отаману Українського козацтва Ігореві Вардинцю вручено Вірчу грамоту Опікунської ради казни Українського козацького війська (на знімку). У ній йдеться про те, що Опікунська рада, виконуючи накази попередніх гетьманів, полковників, що збирали й зберігали військову казну впродовж століть, передають право вимог виконання боргових обов’язків Федеральної резервної системи США головному скарбнику Українського козацького війська Володимиру Волкову.
Чому саме Українському козацтву довірено контроль за цими коштами? Опікунська рада роками моніторила козацький рух в Україні й зупинилася на громадській організації, яку очолює Ігор Вардинець. «Еміграція поступово вимирає, — сказав Сергій Аркадійович Розумовський (праправнук Кирила Розумовського), який нині перебуває у Києві, — тому ми вирішили, що про це мають знати в Україні. Переговори щодо повернення коштів ми вели давно. Це дуже складна процедура. Можливо, успіху вдасться досягти, якщо до цього процесу підключиться держава Україна».
За словами Ігоря Вардинця, Національний банк дав згоду на участь у переговорах своїх фахівців. Має бути також підтримка уряду, Президента, щоб гарантувати не лише отримання, а й контроль за використанням коштів. Слід прискорити прийняття закону «Про козацтво», який пройшов перше читання в парламенті:
— У 1991-му році ми були єдиною козацькою організацією. У різні роки її очолювали В’ячеслав Чорновіл, Володимир Мулявка, Іван Білас, тепер Віктор Ющенко. Нас не розкололи. Просто створилося багато паралельних козацьких організацій, яких нині налічується більше 30. У кожної — свій реєстр, строї, нагороди. І таке клонування триватиме до безмежності, доки не буде прийнято закон про козацтво. Це дасть змогу створити потужну силу, яка стоятиме на позиціях державотворення. Можна буде також оголосити гетьманат, хай символічний. До речі, в Росії уже шість років діє закон про козацтво. Відновлено 12 козацьких округів від Сибіру до Дону, є головнокомандувач козацьких військ, радник президента з козацьких питань, єдина форма, реєстр, звання. У нашій організації також чимало напрацювань. Лише в реєстрі 58 тисяч козаків.
Додамо, що вилучити такі кошти з економіки США, тим більше в період кризи, проблематично, тому нині йдеться лише про 3—4 відсотки, а й це — десятки мільярдів доларів. Умови тих, хто закладав кошти на збереження — відродження в Україні гетьманату. Вони можуть піти на освіту, виховання молоді, козацьке самоврядування. Тож хочеться вірити, що нинішня сенсація — не з розряду «золота Полуботка». І річ не лише в скарбі, а в уроках честі й порядності, які подають нам із глибини віків козацькі старшини.
Тернопільська область.
Фото автора.
