Із досьє «Голосу України»:
Юрій Шумовський народився 1908 року у селі Мирогоща Дубенського району на Рівненщині. У 1930—1940 рр. був організатором Дубенського та директором Рівненського музеїв. За радянських часів був змушений емігрувати. Археолог, історик зі світовим ім’ям, автор більш як 500 праць, опублікованих у Європі та США. Частину своєї наукової спадщини заповів Державному історико-культурному заповіднику міста Дубна. Став першим з українців дослідником Африки. Першим у світі довів, що африканське плем’я «пель» — то «відчахнута гілка» мойсейового народу.
Біблія оповідає, як Мойсей вивів єврейський народ з Єгипту і 40 літ водив по пустелі, доки не вивітрилося з душ рабство. Але, свідчать дослідники, єврейська громада не вся вирушила за Мойсеєм. Принаймні якась частина побоялася далекої дороги. Вона пішла до Африки і там стала пустельним кочовим плем’ям.
Натрапити на слід нащадків цього племені було заповітною мрією Юрія Шумовського — одного з найвідоміших українських археологів та істориків. У середині ХХ століття цій мрії судилося здійснитися під час експедиції в Африку. Замість року, як спочатку планував Ю. Шумовський, він пробув в Африці сім літ — із 1950 по 1957. З них досить довго — у гурті племені «пель».
— Це плем’я розселене від Атлантичного океану до озера Чад, — пише у спогадах Юрій Шумовський, — воно розділене на кілька груп. Але попри цю розділеність, попри те, що змінювалися умови життя, воно зуміло зберегти чистоту раси, свої звичаї та національно-релігійний характер. Приміром, кочівники-«пелі» живуть у нашвидку зроблених наметах із кількох устромлених у землю палиць, вкритих шкірами. «Пелі» завжди носять традиційну туніку, плащ-покривало гнило-зеленого кольору, виготовлений з овечої шерсті. В руках — завше довгий ціпок. А ще «пелі» прицільно та сильно влучають камінням, як Давид із пращі. Мимоволі уявляється історія біблійного народу з його старійшинами Авраамом, Ісааком та Яковом, котрі свого часу також, мандруючи Месопотамією, розводили худобу, охороняли її від хижаків подібним чином...
Юрій Шумовський так захопився дослідженням африканського племені, що відмовився від цікавої та фінансово вигідної пропозиції очолити відділ наукових програм на радіо «Свобода». Його цілковито полонила археологія. Зокрема, археологічні розкопки Шумовський здійснив на території колишньої імперії Гана у Сахарі, заснованої у перших століттях нашої ери євреями-емігрантами.
А під час розкопок у районі міста Бамако професор уперше знайшов глиняний посуд культового призначення, статую з виразними єврейськими рисами, вази з червоними та чорними розписами, які формою нагадували палестинські та єгипетські вироби. Знайдено також бронзові та мідні прикраси з єврейською символікою (12 кіл — 12 колін єврейського народу). Ще Ю. Шумовський відкопав прекрасно зведений із тонких солонцевих плит жертовник правильної чотирикутної форми. Наш земляк натрапив на написи й різнокольорові замальовки, де букви викарбувані у древньоарабському та арамейському стилях.
Юрій Федорович в Африці зібрав багатющий матеріал, який сповна підтвердив гіпотезу про родовід африканського племені «пель». Нині знайдені предмети експонуються в державному археологічному музеї Судану. Цей музей 1953 року заснував Ю. Шумовський.
1957 року археолог перервав розкопки, виїхавши до Америки. Сподівався невдовзі знову повернутися до дослідження пам’яток, перенесених на африканський континент древніми емігрантами з Палестини та Єгипту. Але політичні зміни у США і Судані стали на заваді планам.
Утім, 1961 року учений в емігрантській газеті «Новое русское слово» надрукував захоплюючу статтю «Затерянное еврейское племя в Африке». Буквально через місяць статтю передруковують із десяток популярних європейських видань. Навколо згаданого племені починається справжній дослідницький бум. До Африки їде експедиція за експедицією. З’являються нові наукові розвідки. Але першим, хто на конкретних прикладах довів еміграцію частини мойсейового народу саме до Африки, був наш земляк Юрій Шумовський.
 
Євген ЦИМБАЛЮК,Олександра ЮРКОВА.
Рівненська область.
Фото з архівів.