Після підпалу рейхстагу наприкінці лютого 1933 року депутати проводили засідання в приміщенні театру. Впродовж шести років, після того як Націонал-соціалістична німецька робітнича партія (НСДАП) стала правлячою, а її лідер Адольф Гітлер (1889—1945) рейхсканцлером, народним обранцям не залишалося нічого іншого, як схвалювати пропоновані ним закони. Жодних серйозних рішень вони не приймали: всі депутати були членами НСДАП. Інші партії були заборонені, їхні лідери вбиті, кинуті до в’язниць або емігрували.
1 вересня 1939 року перед початком засідання в залі панувало напружене очікування. Приблизно о 10 годині Гітлер із трибуни оголосив, що регулярна армія Польщі вторглася на територію Німеччини і відкрила вогонь. Із 5 години 45 хвилин солдати вермахту ведуть вогонь у відповідь і «відповідають бомбою на кожну бомбу». Не встиг фюрер закінчити, як депутати схопилися з місць і заревіли: «Хайль Гітлер». Причиною війни був нібито напад польських партизанів на Глейвицську радіостанцію біля польського кордону. Вони начебто викрикували антинімецькі гасла й убили німецького технічного працівника.
Пізніше, однак, з’ясувалося, що напад був інсценований, ймовірно, за наказом начальника Головного управління імперської безпеки Рейнхарда Гейдріха. Якщо захвату депутатів не було меж, то громадяни звістку сприйняли стримано: багато ще пам’ятали про Першу світову війну, тому не виявляли особливого ентузіазму у зв’язку з нападом на Польщу.
Бліцкриг
Утім, спочатку здавалося, що для тривог немає підстав. Адже для перемоги над Польщею вермахту знадобилося менше шести тижнів. У 1940 році було окуповано Данію і Норвегію. 10 травня 1940 року німецькі війська зайняли нейтральні Бельгію, Нідерланди і Люксембург. Після цього настала черга Франції. 21 червня 1940 року французька делегація підписала угоду про перемир’я. Тим самим — через шість тижнів і три дні — «бліцкриг» на Заході був успішно завершений, а популярність Гітлера як «найбільшого полководця всіх часів» зросла. Щоправда, 1941 року повітряна війна проти Англії захлинулася, зате німецьким військам удалося захопити Балкани і разом з італійським союзником висадитися в Північній Африці.
Напад на СРСР
22 червня 1941 року Німеччина почала здійснення плану «Барбаросса». Безперешкодне просування німецьких військ усередину СРСР тривало до літа 1942-го. Взяття Москви було, здавалося, лише питанням часу. Але наліт Японії — союзниці Німеччини, на американську військово-морську базу Перл-Харбор 7 грудня 1941 року кардинально змінив ситуацію. США вступили у війну проти Німеччини. За декілька місяців практично вся американська промисловість була переведена на військові рейки. Могутність антигітлерівської коаліції зросла, а у вермахту на той час почалися військові невдачі. Наприкінці січня 1943 року битва під Сталінградом завершилася цілковитим розгромом німецької армії під командуванням генерала Фрідріха Паулюса (1890—1957). Ця поразка стала одним із переломних моментів у Другій світовій війні. В середині квітня 1945 року радянські війська і союзники підійшли до Берліна, і почалася битва за столицю рейху. 9 травня 1945 року Німеччина капітулювала.
Наслідки
Під час Другої світової війни, за повідомленнями радіо «Німецька хвиля», постраждало близько 100 мільйонів осіб. 50 мільйонів загинули на полях боїв або в нацистських таборах смерті. За шість років війни у Європі зруйновано незліченну кількість міст і сіл.
Невдовзі після припинення воєнних дій був здійснений поділ європейського континенту. «Велика трійка»: лідери США — Рузвельт, СРСР — Сталін, Великобританії — Черчілль вирішили, що у східній його частині панує СРСР, у західній — США. Демаркаційна лінія проходила через Німеччину, в тому числі через Берлін. Жорсткий розподіл Європи на захід і схід зберігся на півстоліття, до 1990-х років. Фронт розпочатої тоді «холодної війни» між соціалістичними країнами Східного блоку і вільними демократичними країнами Заходу проходив по кордону між НДР і ФРН. Коли наприкінці серпня 1961 року була зведена Берлінська стіна, а на внутрішньонімецькому кордоні встановлено загородження з колючого дроту, здавалося, що Німеччина і Європа залишатимуться розколотими навіки. Але потім історія зробила несподіваний поворот...
На знімку: добровольці Червоної Армії у червні 1941-го.